У всіх волонтерів будні гарячі, насичені, нема коли, як кажуть, в гору глянути. У такому ритмі працюють мої колеги в Україні, хто з перших днів війни взявся за допомогу людям. Трохи хочу написати про нових знайомих, які несподівано з'явилися в житті.
Журналістка Олена Сопіна - засновник громадської організації «Ротарі Клуб Запоріжжя-Хортиця» - з початком війни очолила волонтерський рух серед членів клубу. Маючи розгалужені зв’язки з ротарійцями багатьох зарубіжних країн, Олена та її колеги організували своєрідний гуманітарний коридор допомоги, по якому до міста регулярно надходять благодійні вантажі. Їх передають українським воїнам на передову, мешканцям прифронтових та окупованих територій, соціально вразливим верствам населення у самому Запоріжжі.
З перших днів війни відомий запорізький журналіст, головний редактор газети «Гвозди» Богдан Василенко пішов на фронт. Гідно воює, доволі швидко освоївся в новій для себе реальності, стійко переносить всі труднощі бойового життя. Але ж хіба може справжній журналіст не писати навіть у такій складній обстановці?
Кілометри життя.. Війна створила якийсь новий вимір простору і часу. Минулого вже давно немає, воно як в тумані, який назавжди. Майбутнього теж, здається, немає. Коли і яке воно буде - невідомо навіть Богу. Бо творять нове майбутнє герої у запеклій боротьбі з подонками.
Оріхів, що знаходиться поблизу Запоріжжя, загарбники інтенсивно обстрілюють кожен день. Бувало, за чотири години обстрілів на три квадратні кілометри прилітало до 150 ворожих снарядів. В день, коли ми знімали репортаж, ворог не переставав гатити. На вулицях міста майже не було людей.