Оріхів, що знаходиться поблизу Запоріжжя, загарбники інтенсивно обстрілюють кожен день. Бувало, за чотири години обстрілів на три квадратні кілометри прилітало до 150 ворожих снарядів. В день, коли ми знімали репортаж, ворог не переставав гатити. На вулицях міста майже не було людей.
- Пошкоджено близько 200 будинків, включаючи багатоповерхівки. Людей залишилось не більше третини. Загарбники б’ють по всьому місту. Більше двадцяти мешканців загинуло”, - розповідає міський голова Оріхова Анатолій Хворостянов.
У мене таке враження, що ми кожного дня проживаємо день сурка: все, що зранку до обіду відремонтуємо, на вечір знову розіб’ють окупанти. Але поки тут залишаються люди, тут повинні бути світло і вода. Вони поки є, не завжди в повному об’ємі, але там, де це можливо - вони є, - продовжує він.
Свій візит до міста ми почали з міської ради. Історична будівля, де вона розташована, зведена ще у ХІХ столітті. Колись це був менонітський маєток першого міського голови Оріхова Йохана Янцена, а нині - тут розміщується мерія.
- Навіть під час Другої Світової війни цей будинок вцілів, а рускіє своїми обстрілами зруйнували його. Військові кажуть, що це прилетіли «Урагани». Та ми знову повісили наш український прапор і працюємо, - розповідає заступниця Оріхівського міського голови Світлана Мандрич.
В цей же день російські загарбники влучили в гімназію «Сузір’я». В мерії кажуть, що це була найкраща школа в районі.
- Ми стоїмо біля школи, найкращої. Кого вони хотіли «денацифікувати?» А в будинку дитячої творчості? А в багатоповерхівках? А в дитячому садку «Чебурашка»? Це особлива злоба до нас - до всіх українців, всієї України. Вони вже зрозуміли, що ніколи не отримають ні Оріхів, ні Гуляйполе і в них тепер просто злоба, помста.
Ще один об’єкт, який вже понад місяць обстрілюють росіяни - це елеватор. Кожного дня туди по кілька десятків прильотів. «Там було насіння, десь близько 60 тон», - говорить міський голова.
Найгірша ситуація в районі міста, який називають «Черьомушки» - там не залишилось живого місця, мешканців - одиниці, серед них і дід Іван. Він живе майже під «боком» у російських військових. Журналістам показує свою квартиру, в якій не залишилось жодного цілого вікна, та власний транспорт - велосипед. Їхати з дому він нікуди не збирається.
В Оріхівській громаді з 3 березня в тимчасовій окупації знаходиться три села - Нестерянка, Копані, Мирне.
- Наразі там "хазяйнують" російські війська і люди там живуть без світла, води, газу, в надтяжких умовах, без ліків, продуктів харчування. У нас немає змоги доставляти туди гуманітарну допомогу. Якщо і вдається, то маленькими партіями. Людям забороняють виїзд на неокуповані території, - розповідає Світлана Мандрич.
До війни Оріхівська громада налічувала 19 100 людей, зокрема в Оріхові було близько 14 000, а зараз залишилось по всій громаді не більше 4000 осіб. Кожні вихідні на території громади вводять довгу комендантську годину, вона триває з суботи до понеділка. Мер каже, що є люди, які не розуміють таке рішення, і він їм розповідає про обстріли, після яких співробітники мерії ходили по житловим кварталам приватного сектору та збирали рештки двох вбитих пенсіонерів, а вже в морзі розбирали, де жіночі, а де чоловічі, щоб загиблих можна було поховати по-людськи.
Катерина Клочко, фотокореспондент сайту «061»