Велика волонтерська сім'я

http://jerait.com

У всіх волонтерів будні гарячі, насичені, нема коли, як кажуть, в гору глянути.  У такому ритмі працюють мої колеги в Україні, хто з перших днів війни взявся за допомогу людям.  Трохи хочу написати про нових знайомих, які несподівано з'явилися в житті.

Алла Шонгар з Тернополя. Вона побачила мої пости в ФБ про Запорізький військовий  госпіталь та допомогу мешканцям окупованих міст. Зателефонувала і пообіцяла приїхати з подарунками, але коштовне паливо не дало нам можливості зустрітися очно. Та ось нарешті  від неї отримали величезну посилку з дитячим харчуванням, засобами гігієни, ліками. Все це багатство вже поїхало до мешканців  Гуляйпілля, Оріхова, наших сміливих військових.

Ще одна панянка -  Надія із Закарпаття, волонтер 128 бригади (а саме ця бригада боронить наше Запоріжжя), теж знайшла мій номер телефону в інтернеті. Вона присилала посилки для своїх підопічних, а потім, завантаживши повну машину смаколиків, приїхала з іншого краю України до Запоріжжя. Ми ходили з нею по госпіталю, розмовляли з кожним пораненим. Всі ділилися своєю історію: говорили про бойові подвиги, про коханих, дітей. Обличчя сурових чоловік змінювалися, вони немов побували у мами в гостях.

А ще щаслива, що у мене є Наталія Зурначиді, яка готова у будь-який час прийняти наших гостей. Вона неймовірний енерджайзер, я без неї багато чого не змогла би зробити.

Волонтери зі всіх куточків України – це нібито одна велика сім’я, яка щоденно піклується про своїх підопічних – про українців та воїнів, які вночі і вдень боронять від ворога нашу рідну землю.

Олена Шевчук, журналіст-волонтер

http://jerait.com