Суспільство (472)
Вибачте, але я не вірю, що спільна мова може об'єднати людей. Я відчуваю як після прочитання першого речення ви здивовані й готові привести аргументи до моїх невірних суджень, прошу, дайте мені слово, після я вислухаю вас.
Авжеж, я згодна з думкою, що без мови не існує народу, але я маю сумнів, як розуміння і сприйняття чужих слів може об'єднати. Зараз ваші очі впізнають знайомі букви, які перебудовуються у вашому мозку в речення, ви аналізуєте написане та хіба ми мислимо однаково? Ми розмовляємо однією мовою, але це не об'єднує нас в єдине ціле. Я теж з тих людей, що виросли на Вавилонській притчі, а чи замислювалися ви, якби жителі цього міста дійсно хотіли звести вежу до небес, зупинила би їх мовна проблема? Єдина ціль та спільні погляди – ось що об'єднує нас.
"Моє майбутнє залежить від мене!" - гордо промовляє школяр, сідаючи виконувати домашні завдання. Він любить свій навчальний заклад, поважає вчителів, обожнює майже всі предмети, активно бере участь у олімпіадах і конкурсах. Хлопець свято вірить, якщо він буде добре навчатися, то обов'язково отримає гарний атестат і можливість вступити до престижного ВНЗ. Наполегливість і працьовитість - ось головні якості, які дозволяють школяреві утримувати майбутнє у своїх руках. Все залежить тільки від нього.
Современность бесстыдно уничтожает всё живое. Способности мыслить и рассуждать покидают плоть, наполненную питающими соками, энергией, силой. Ужасное чувство: ожидать достойную мысль, какую-либо искру из глубин поникшего разума. Словно драгоценный эфир медленно испаряется сквозь прозрачную кожицу мозга. Этот процесс подобен смерти не родившегося человека: мысли просто уходят прочь из головы, не успев заявить о себе их владельцу.
Що таке людина без мрії? Кусок офісного паперу, на якому видрукували щось ледь видне, бо кінчався картридж із фарбою, так що смітник усе ближче Ірена Карпа "Піца «Гімалаї»"
Я - представниця сучасного покоління молодої України. Я не хочу залишатися без мрії. Я хочу, щоб вона з просто мрії перетворилася на конкретне звершення, хочу, щоб до її реалізації долучилися інші. Усі мої мрії й прагнення можна викласти в одному короткому і об’ємному слові – «європеєць». Тож, починаємо мріяти, а згодом - діяти!
