Суспільство (472)
И в Зазеркалье ты – не ты,
А лишь твой бренный, зримый образ.
В решающий момент исключительно всё обретает свой истинный смысл. Приподнимается сумрачный занавес, зал аплодирует стоя, обезоруживающий свет софитов уничтожает фальшь. Роль сыграна, долой маску. Но так ли легко распрощаться с частью спектакля, ставшей твоей жизнью?
Давно это было. Ещё многие сердца вздрагивали при звуке данного слова – КГБ. Только речь пойдёт не о Комитете государственной безопасности, а о нечто большем, большем для Нас.
Неповторимость жизненных мгновений
Из окна я вижу город во всей его красе: бесконечное движение, абсолютная динамика. Проносящиеся по проспекту автомобили, сотни прохожих, стройка на противоположной стороне улицы - работающий кран, искры сварочных аппаратов…
У всех есть свое предназначение, все заняты своими делами: кто-то возвращается домой с работы; кто-то спешит на встречу с парнем или девушкой; кто-то потерпел сегодня большую неудачу и это прямо-таки видно по его расстроенному лицу, а кто-то, возможно, задумал что-то нехорошее. Но если такие и есть среди прохожих, то уж они-то научились скрывать свои мысли под маской безмятежности.
«Хліба і видовищ»: волали люди на арені Колізею багато років тому назад, вимагаючи від влади дармової їжі та розваг. Ті часи канули в літа, поступаючись місцем новим потребам нового суспільства. А чи багато змінилося з тих подій? Людям і зараз потрібна їжа та нові враження, що зможуть втамувати ненаситне бажання глядачів. Однією з найбажаніших розваг сучасних людей стала інформація. У будь-якому вигляді: фальсифікована, правдива, перекручена, з перших вуст, необроблена або з нагромадженням додаткових фактів.
У 150 кінотеатрах України нарешті відбулась одна з найбільш очікуваних прем’єр - фільм «Поводир», який зняв український режисер Олесь Санін. Не оминула ця подія і місто Запоріжжя.
Журналісти мали змогу поспілкуватись з запорізьким актором Володимиром Бєляєвим, який зіграв у фільмі.
