Суспільство

Суспільство (472)

Захист життя, допомога найуразливішим категоріям населення як під час збройних конфліктів, так і у мирний час – ось незмінні завдання Товариства Червоного Хреста, починаючи з перших днів його створення у 1918 році. За участю Червоного Хреста в області проводять цілу низку програм, спрямованих на подолання соціально-небезпечних хвороб, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам та місцевому населенню. Ці завдання залишаються незмінними і сьогодні. Ось тільки в умовах повномасштабної війни, яку розв’язали в Україні рашисти, кількість тих, хто потребує допомоги, збільшилася в рази, і працювати стало набагато складніше.

Запорізький фотокор Дмитро Смольєнко вже багато років працює на Укрінформ. Його фотографії часто потрапляють і до міжнародних агентств.  За час повномасштабної війни Дмитро побував майже усюди, куди було можливо потрапити в окупованому Запорізькому регіоні. Зазвичай він робить фоторепортажі з сірих зон, постраждалих від бомбардувань і обстрілів міст, селищ і сіл області. Каже, що все це треба документувати для майбутніх міжнародних судових процесів. А ще каже, що побачене не дивує, бо він вже зустрів багато горя за своє професійне життя. Тим не менш, найскладніше було знімати перших біженців з Маріуполя. Але спочатку робота — і тільки потім свої почуття.

7 липня 2015 року наш колега, журналіст «Суспільного Запоріжжя», відомий радіо і тележурналіст Герман Дубінін пішов на фронт. Ми всі дуже переживали за нього, але він видужав, вистояв, пройшов через всі перипетії війни. Про ці роки він написав п’єсу «Бліндаж», яку потім його колеги озвучили на обласному радіо, створивши неперевершений твір.

І ось знову війна… Герман на фронті. Він пише нотатки, публікує їх на своїй сторінці в ФБ. Ось що сьогодні хвилює нашого друга, про що він думає, та про що мріє…

Останнім часом по понеділках раз у раз лунає на мітингах біля пам’ятника великому князю Гедеміну. ніби заклинання: «Ми не повинні втомлюватися!» Чи навіть: «Ми не маємо права втомлюватися!» Бо й тут, у повному туристів літньому Вільнюсі, буває важко подолати втому та її супутницю – зневіру.