«Репортаж нового часу» Олександра Прилепи
- Деталі
- Категорія: Останні новини
У прес-центрі «Журналіст» Запорізької обласної організації Національної спілки журналістів України відкрилася персональна виставка члена НСЖУ, фотокореспондента газети «Индустриальное Запорожье» Олександра Прилепи.
77 робіт, представлених на виставці "Репортаж нового часу", це широмасштабний літопис про події, якими було наповнене життя Запоріжжя з кінця 2014 року по листопад 2015 року. Фотокамера митця зафіксувала важливіші і неповторні миттєвості цього періоду: повернення запорізьких воїнів-захисників із зони АТО; створення по крупицях і змужніння нової Української Армії; самовіддану працю запорізьких волонтерів - рух, який заради збереження миру і єдності України об'єднав запорожців всіх поколінь; політичні баталії, буденні і святкові події з життя міста та його людей. Без перебільшення, за кожним фотознімком Олександра Прилепи - історія не тільки однієї людини, але і унікальна сторінка життя Запоріжжя.
Як зазначив на презентації виставки фотомитець Олександр Прилепа, це був важкий період для країни, для міста, для всіх запоріжців. Тож він намагався зафіксувати і зберегти для всіх головні події нинішнього часу, коли в болю і муках, через терни і втрати, розчарування, мужність і надію твориться нова історія України і Запорізького краю зокрема.
Родзинкою заходу стало запрошення автором на відкриття виставки героїв своїх світлин. Запорізькі волонтери, військові, громадські діячі, історики, духовенство, представники різних служб розповіли про події, зафіксовані на фотознімках Олександра Прилепи, в яких вони брали безпосередню участь і, завдяки роботі майстра стали певним чином часточкою історії Запоріжжя. Адже історія – це не тільки події, але і долі тисяч людей, їх думки, дії і сподівання.
Герої світлин розповіли учасникам презентації про зупинені фотокамерою миттєвості, про емоції, мотивації та події, які стали вікопомними в їхньому житті, і яких у кожного з них ще багато попереду, завдяки фотокореспонденту Олександру Прилепі, який, як справжній журналіст, не залишає без висвітлення жодної важливої події.
Підтримати Олександра Прилепу і привітати з відкриттям виставки прийшли заступник військового комісара області, полковник Михайло Логінов, представник 55-ої окремої артилерійської бригади, над якою шефствують запорізькі журналісти, молодший лейтенант Світлана Федюніна, бійці Національної гвардії, волонтери Надія Мороз, Ольга Беліченко, Яна Яковенко та Марія Ненашева, головний редактор газети «Индустриальное Запорожье», перший заступник голови ЗОО НСЖУ і відповідальний секретар обласної організації Володимир Дупак та Валентина Манжура президент Всеукраїнської федерації "СПАС" Олександр Притула, начальник сектору взаємодії зі ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України в Запорізькій області, підполковник служби цивільного захисту Юлія Баришева, колеги-фотокореспонденти та журналісти. А заслужений діяч естрадного мистецтва, запорізький виконавець і композитор, член НСЖУ Анатолій Сердюк, який постійно дає благодійні концерти для бійців АТО, подарував фотомитцю пісню « Тепер і ми бороним рідний край».
Як підкреслив головний редактор газети "Индустриальное Запорожье" Володимир Дупак, така велика кількість гостей говорить про гідне місціе і роль Олександра Прилепи в запорізькій фотожурналістиці і, в цілому, в житті міста. Він – професіонал, відданий журналістиці. Робота, творчість не знає меж ні у часі, ні в просторі, вона поглинає тебе всього. І саме тоді з’являються такі роботи-одкровення, які нікого не залишають байдужими.
Нагадаємо, рік тому Олександр Прилепа знову ж таки, в прес-центрі «Журналіст» вже представляв запоріжцям свою першу фотовиставку "Запоріжжя. 73 миттєвості одного року", яка стала відображенням історичних подій кінця 2013 року - початку 2014 року. Додамо також, що обидві виставки стали можливими завдяки суттєвій допомозі і підтримці керівництва рідної газети фотокореспондента Олександра Прилепи – «Индустриальное Запорожье», сприянню обласної організації НСЖУ та громадськості і, звичайно ж, вагому внеску в організацію виставки самого її автора.
Світлана Костюк
