Пленум НСЖУ прийняв звернення до Президента України Петра Порошенка з проханням сприяти реформуванню друкованих ЗМІ.
За словами члена робочої експертної групи з питань реформування друкованих ЗМІ, секретаря НСЖУ Валерія Горобця, бажаючих реформуватися на першому етапі виявилося більш, ніж очікувалося. Головною перешкодою реформі стали місцеві ради.
«Є багато випадків, коли сесії ради відмовляються ухвалювати рішення, відмовляючи в участі в пілотному проекті, свідомо роблять так, щоб не було кворуму, перероблюють свої рішення в останній день. Вчора, наприклад, в Каховці Херсонської області голова райради написала заяву в міліцію на редактора газети, що та нібито збирається самовільно керувати майном комунального підприємства.
У деяких районах є повне нерозуміння, і це системна проблема. Нам треба її вирішувати, бо це може викинути за борт реформування деяку кількість видань. Колективи провели збори, прийняли рішення, передали його засновникам, а ті не приймають рішення. А деякі редакції не наважуються подавати в суд. А подавати в суд потрібно. Потрібно переконувати чиновників, що такими діями вони доводять газети до закриття. Керівники рад незадоволені тим, що їм законом відводиться роль простих статистів», – зазначив він.
Валерій Горобець запропонував оновити дорожню карту з врахуванням нових термінів, розробити ще одну для учасників другого етапу, розробити покрокову інструкцію, зразки проектів документів для наступних кроків (зразки статутних документів суб’єктів господарювання, роз’яснення щодо розподілу майна тощо).
«Також нам пора підготувати можливі зміни до закону, щоб ми були готові в будь-який момент їх подати. Спілка повинна підключитися до розробки Держкомтелерадіо проекту Порядку надання адресної підтримки реформованим друкованим ЗМІ. І потрібно ініціювати і лобіювати, щоб ці кошти були передбачені в бюджеті на 2017 рік. Тому ми вирішили звернулися за допомогою до Президента», – зауважив пан Горобець.
З цього ж питання на пленумі правління НСЖУ виступив Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. За його словами, у першому етапі вже зголосилися взяти участь близько 180 редакцій, 120 йдуть на другий. При цьому тільки 55 редакцій подали в Комітет повний пакет документів.
«Міністерство юстиції зареєструвало Порядок формування Зведеного переліку об’єктів реформування, який розроблено відповідно до статті 6 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" та "Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України". Ми готуємо проект рішення для уряду щодо реформування, який, сподіваюсь буде готовий у липні-серпні», – зазначив він.
У зверненні до Президента України керівництво НСЖУ від імені понад 500 колективів комунальних газет зокрема просить Президента України доручити головам обласних, районних адміністрацій взяти здійснення реформи комунальної преси під свій особистий контроль і знайти можливість переконати керівників і депутатські корпуси органів місцевого самоврядування в тому, що реформа комунальної преси має відбуватись тільки у спосіб і за юридичними процедурами, передбаченими Законом України про реформування преси.
Також спілка звертає увагу Президента на необхідність вжиття заходів до виконання органами виконавчої гілки влади Закону «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування».
«Впродовж всіх років існування державних адміністрацій, особливо районного рівня, в їхніх кошторисах, всупереч прямим вимогам названого закону, жодного разу не передбачались кошти на висвітлення діяльності цих адміністрацій в ЗМІ. Ця проблема набуває особливої актуальності саме зараз, в процесі реформування комунальних та державних ЗМІ, бо законом передбачено пріоритетне право реформованих ЗМІ на укладання угод на висвітлення діяльності органів влади. За відсутності цільових коштів для здійснення такого висвітлення в держадміністрацій, вони будуть позбавлені можливості інформувати населення про свою діяльність», – йдеться в зверненні.
Також НСЖУ просить передбачити в бюджеті на 2017 рік такі цільові кошти для органів державної виконавчої влади в необхідному розмірі (за попередніми розрахунками – від 35 до 50 тисяч грн. на рік на кожний район країни).
Крім того, у Зверненні пленуму НСЖУ у Президента просять сприяти щодо виділення в Державному бюджеті на 2017 рік суми, не меншої 20 млн грн (для тимчасової фінансової підтримки учасників першого етапу реформування, що передбачено законом). І посприяти якнайшвидшій підготовці змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», який набув чинності з 26 грудня 2015 року, особливо в частині порядку прийняття рішень про реформування друкованих ЗМІ (направлених на підсилення прав трудових колективів редакцій), зняття заборони на суборенду приміщень, зміни назв друкованих ЗМІ тощо.
Положення
ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПРЕС-КАРТУ ПРОФЕСІЙНОГО ЖУРНАЛІСТА
1. Національна прес-карта професійного журналіста (далі – Національна прес-карта) може бути видана громадянину України, громадянину іншої країни, який займається професійною діяльністю журналіста, тобто здійснює систематичну діяльність, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, редагуванням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет.
Національна прес-карта - є документом, що підтверджує професійну належність журналіста, його статус відповідно до законодавства України.
На особу, якій видано Національну прес-карту, поширюються права і обов'язки, зазначені у законодавстві України про інформацію.
Форма, розміри та основні графічні елементи Національної прес-карти виконуються за стандартами наведеними у додатку 1.
Розмір плати за виготовлення і видачу Національної прес-карти, дублікату Національної прес-карти затверджується Комісією з журналістської етики.
Граничний строк дії Національної прес-карти два роки.
2. Національна прес-карта видається Комісією з журналістської етики на підставі подання Національної спілки журналістів України, Незалежної медіа-профспілки України або редакції засобу масової інформації: друкованого, теле-, радіо-, інформаційного агентства (далі – Організація).
Подання щодо видачі Національної прес-карти може бути подано тільки Організацією, яка визнає і дотримується у своїй діяльності Кодексу етики українського журналіста, Статуту Комісії журналістської етики, цього Положення. Інші подання залишаються без розгляду.
3. Для одержання журналістом Національної прес-карти Організація подає такі документи:
- подання Організації щодо видачі журналісту Національної прес-карти, в якому вказується коротка інформація про професійну діяльність журналіста та фотографію журналіста розміром 600х800 пікселів;
- копія рішення про визнання Організацією Кодексу етики українського журналіста (якщо Організація подає клопотання вперше) та повноважень Комісії;
- документ про внесення плати за видачу Національної прес-карти;
- копія посвідчення чи іншого документу Організації, виданого журналісту щодо якого подається клопотання та копія паспорта журналіста;
- особисто підписане зобов’язання журналіста про дотримання в своїй діяльності Кодексу етики українського журналіста;
- особисто підписана згода журналіста на обробку персональних даних.
4. Заява та подані документи розглядаються не довше двох тижнів з дня їх подачі.
5. За результатами розгляду заяви приймається рішення:
- про видачу Національної прес-карти;
- про відмову у видачі Національної прес-карти;
- про залишення заяви без розгляду.
6. У разі надання повного комплекту документів, передбачених пунктом 3 цього Положення, та відповідності їх чинному законодавству, секретарем Комісії з журналістської етики дається висновок про видачу Національної прес-карти журналіста.
7. Рішення про відмову у видачі Національної прес-карти приймається у випадку, коли на момент звернення Організації до Комісії з журналістської етики виникли обставини, що перешкоджають одержанню Національної прес-карти, зокрема:
- виключення або звільнення журналіста з Організації;
- винесення стосовно журналіста рішення Комісії з журналістської етики щодо порушення обов’язків журналіста, професійної етики;
У разі невідповідності поданих документів чинному законодавству та у випадках, передбачених абзацом першим цього пункту, секретарем Комісії готується висновок про відмову у видачі Національної прес-карти, який обов’язковий до розгляду зборами Комісії. На рішення зборів Комісії особа, якій було відмовлено у видачі Національної прес-карти, може подати апеляцію на з’їзд Комісії з журналістської етики.
8. Заява про видачу Національної прес-карти залишається без розгляду, якщо вона подана без документів, передбачених пунктом 3 цього Положення.
9. У разі втрати або пошкодження Національної прес-карти видається її дублікат.
Для одержання дубліката до Комісії з журналістської етики подаються такі документи:
- заява;
- документ про внесення плати за видачу дубліката (копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку).
У разі надання повного комплекту документів, передбачених цим пунктом Положення, та відповідності їх чинному законодавству, видається дублікат Національної прес-карти в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Положення.
10. Національна прес-карта може бути анульована Комісією з журналістської етики:
- з власної ініціативи журналіста;
- за поданням Організації у разі виключення або звільнення журналіста з Організації;
- винесення щодо журналіста рішення Комісії з журналістської етики щодо порушення ним Кодексу етики українського журналіста та неможливість виконання ним професійної діяльності.
11. На рішення про анулювання Національної прес-карти може бути подана апеляція, яка обов’язкова до розгляду з’їздом Комісії журналістської етики.
12. Виготовлення, облік, ведення облікових реєстрів та відповідальність за збереження даних здійснюється Комісією з журналістської етики.