Сьогодні – День пам’яті Героїв Небесної сотні… Вона стала лише першою сотнею наших героїв, котрі назавжди у наших серцях. І серед них наш земляк, журналіст і поет, нині Герой України (посмертно) Василь Сергієнко, який, хоч і змушений був тимчасово переїхати з нашого міста до Корсунь –Шевченківського, доглядати за хворою мамою, до останнього свого дня перебував на обліку в Запорізькій обласній організації НСЖУ.
Ще до подій Майдану Василь Сергієнко підтримував з нами зв’язок, саме у нас під час чергового приїзду до Запоріжжя презентував у нас свою книжку поезій «Дякую за зустріч, життя!», розповідав про роботу в районній редакції, про боротьбу з місцевими земельними рейдерами від влади.
Незабаром розпочався Майдан, він одним з перших у своєму містечку підтримав його, відкрито виступивши проти бандитської влади, неодноразово їздив на Майдан, продовжував писати викривальні статті у газеті «Надросся». Навколо нього гуртувалися люди у боротьбі за вільну демократичну Україну. Йому знову погрожували, вимагаючи замовчати, та не в характері Василя було боятися.
Невідомі у масках побили та викрали Василя на очах у матері просто з рідного двору. Наступного дня його понівечене тіло ля знайшли за 15 кілометрів від дому, у Виграївському лісі. Ще живим піддали нелюдським тортурам - розбили голову, перебили коліна, нанесли ножові рани в нирки і в серце, перерізали горло…
Посмертно журналіста Василя Сергієнка зараховано до почесних лав Героїв Небесної Сотні, присвоєне звання Героя України. В рідному Запоріжжі його ім’ям названо одну з мальовничих вулиць міста.
Небесна сотня…Наш вічний біль і вічна пам’ять і гордість. Майдан - наше місце сили, просочене кров’ю, потом, димом буржуйки, бензином, а ще запах смерті, котрий росія принесла нам в 2014 через своїх посіпак.
Не зрадити їх, себе та врешті отримати історичну перемогу над вічним ворогом. Єднаймо наші лави! Журналісти важливі! Разом – до перемоги!
Валентина Бистрова