Фотовиставка з вірою в Перемогу
- Деталі
- Категорія: Останні новини
«Перший день зими не вдома», - фотовиставка з такою щемною назвою відкрилася в Запорізькому Центрі журналістської солідарності. Її автори – журналісти-переселенці, які через війну змушені були виїхати до нашого міста, та місцеві медійники, які опікуються своїми іногородніми колегами. Кожен автор підготував також короткий есей до своїх робіт.
- У знятих власноруч світлинах і схвильованих рядках есеїів висловили свою головну мрію – повернутися до рідної домівки і до професії. Працювали над кожним словом, намагалися зафіксувати найцікавіші моменти першого дня зими. І на хвильку навіть здалося, що ми повернулися до звичних журналістських буднів. Здалося, але тим пронизливішими і зрозумілими всім були слова наших коротких дописів, - зазначила на відкритті виставки журналістка з Енергодару Алла Шамрай.
Алла захоплюється фотографією давно, і в мирний час вже навіть була переможницею фотоконкурсів, які проводила Запорізька обласна журналістська організація. Цього разу на її фотографіях – зима на підвіконні, і ще не побиті першим морозом квіти на клумбі біля гуртожитку – тимчасової домівки.
Давно дружить з фотокамерою і Тамара Курочкіна з Оріхова. Вона і раніше часто ілюструвала свої журналістські матеріали власними світлинами. Вміння зупиняти цікаву мить життя ще більше стало в пригоді. Тамара активно працює у Фейсбуці, розміщує свої дописи разом із знімками. На виставці вона представила світлини з міської околиці, де в високе сине небо тягнуться вітами високі старі тополі, чи-то рятуючись від обстрілів, чи-то чекаючи переможної весни…
А от Валентина Авєріна з Лисичанська вперше брала участь у такому творчому заході. Та її світлини не менш хвилюючі, хоч на них звичайна вулиця міського району-«спальника». Красномовні деталі і загальний настрій знімків розкривають і сум за рідною домівкою, і трепетну любов до міста, яке прихистило і зігріло її під час війни.
У Світлани Карпенко з Оріхова в перший день зими рясно синіє на шпалерах виноград у одному із запорізьких дворів, де вона нині мешкає. Картина дуже нагадує їй рідний мікрорайон у фронтовому Оріхові, де під вікнами її квартири у п’ятиповерхівці до самих морозів висіли на товстих лозах такі ж грона винограду і ними ласували невгамовні горобці та синички з синьо-жовтими грудками.
Світлини-антиподи, зроблені в різних районах міста, представили на виставку і запорізькі журналісти, які беруть активну участь в роботі Центру журналістської солідарності, Микола Бордюжа та Ірина Єгорова. На Миколиних знімках – прозорі льодові кулі над грядкою з квітами, які філігранно витворив перший мороз, а на Ірининих – всупереч тому ж таки морозу - буяння різнокольорових квітів у палісаднику. І цикл світлин вона назвала доволі красномовно «Квіти теж чекають перемогу».
Завершує експозицію дивна, на перший погляд, світлина для виставки з назвою «Перший день зими» - яскраво прикрашена. Вся у святкових вогниках пишна новорічна ялинка. Але цю дивину переконливо пояснює у своєму есеї до знімку його авторка – бердянська журналістка Вікторія Горбатко.
-Перший день зими - це завжди старт відліку днів, що лишилися до Нового року. Мені згадалася минулорічна ялинка і як ми її наряджали разом з чоловіком і онукою... Нині мій будинок пограбований і спаплюжений після шести обшуків російських нацистів... Але як хочеться хоч на хвильку додому!
Моя найзаповітнішою мрією в перший день зими було - відсвяткувати Новий рік в рідних стінах. Адже це свято є символом родинного затишку і рідного дому... На жаль, поки що не склалося, але на щастя, в Запоріжжі у мене відтепер – багато друзів і колег, зустріну це свято з ними, бо коханий чоловік захищає Україну. І це буде, я точно знаю – Новий рік нашої перемоги!
Валентина Бистрова
Фото Олега Валіка
