Чи врахують у Законі «Про медіа» пропозиції фахової спільноти?
- Деталі
- Категорія: Останні новини
30 серпня 2022 року парламент підтримав законопроєкт «Про медіа» в першому повторному читанні, «за» проголосували 233 народні депутати. Нагадаємо, що ухвалення цього Закону є однією з вимог для вступу України до Європейського Союзу.
Про найважливіші новації документа та про зміни, які чекають на медіагалузь після ухвалення Закону, під час онлайн-зв’язку з віжн-радіо «На дотик» ведучій Ользі Вакало розповів народний депутат України Сергій Штепа. Зокрема, він висловив свою позицію щодо деяких дискусійних питань стосовно цього законопроєкту та акцентував на своїх правках, внесених до розгляду Закону у другому читанні.
Ольга Вакало: Величезна критика законопроєкту і його ухвалення в першому читанні. В медійному середовищі дуже велика небезпека відчувається, бо намагаються в цьому Законі суттєво збільшити повноваження Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення як контролюючого органу. І дуже багато нині звернень громадських активістів, всіх, хто довгий час боровся за українську мову, як державну, і забезпечення її функціонування, бачать тут багато шпарин у першому читанні для просування «руського мира». Чи поділяєте ви ці небезпеки?
Сергій Штепа: Безумовно, критика цього законопроєкту має певні підстави. Я голосував за нього у першому читанні, бо ухвалення цього Закону є однією з вимог для вступу України до ЄС, але до другого читання подав чимало правок. Одна з них – цей законопроєкт недостатньо захищає функціонування української мови саме в ЗМІ, він знижує квоти на використання державної мови, що, на мій погляд, є особливо неприйнятним сьогодні. Друга правка – стосовно повноважень Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення. Я думаю, тут варто розділити її функціонування на двох прикладах – під час воєнного стану та після нього. В першому випадку - це нормально, що Нацрада матиме багато повноважень. Наприклад, якщо якесь медіа чи ЗМІ буде створено, або перекуплено кимось на просування російських наративів для того, щоб вносити розбрат в наше суспільство, то Нацрада має мати всі права, щоб це ЗМІ швидко закрити. Це військова цензура, закриття медіа, які працюють на агресора. Але такого не повинно бути після війни. Якщо будуть певні ЗМІ, які працюють не на Україну, з цим має розбиратися суд. І саме він має винести свій вердикт. Ось моя позиція.
Ольга Вакало: Я скажу про позицію фахової спільноти щодо небезпек наділення Нацради такими додатковими повноваженнями. У воєнний час це можуть робити і органи державної безпеки, закривати медіа, які становлять державну небезпеку. Єдине що – в європейських країнах є самоврядні організації, які складаються не з політичних квот, а з тих людей, кому довіряють медійники. Зокрема, в Швеції так давно працюють. Я знаю, що Національна Спілка журналістів України подавала багато пропозицій з цього приводу. Чи буде врахована думка фахової спільноти?
Сергій Штепа: Так, я думаю, що профільний комітет має дослухатись до фахівців. Я спілкувався з головою цього комітету Микитою Потураєвим, сподіваюсь, що він дослухається до тих пропозицій, які були надані. Для того, щоб цей Закон виносити для ухвалення до сесійної зали Верховної Ради, потрібно досягти розуміння, що він влаштовує всіх людей, кого це стосується – медійників, власників ЗМІ, органів державної влади. Я впевнений, що процес узгодження всіх правок буде нелегким, але сподіваюсь на конструктивну роботу, аби цей законопроєкт був прийнятий у тій формі, яка буде достатньо компромісною.
Людмила Долженко
Повністю переглянути інтерв’ю з народним депутатом України Сергієм Штепою можна з 2.56.52 за цим посиланням.
