Національна спілка журналістів України зібрала Всеукраїнську нараду редакторів друкованих ЗМІ для обговорення законопроєкту «Про медіа» за участі розробників законопроекту – представників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Зустріч пройшла в онлайн-форматі.
Нагадаємо, раніше Європейська федерація журналістів та Комітет захисту журналістів (США) виступили проти ухвалення законопроєкту в існуючому вигляді та підтримали критичні зауваження НСЖУ.
- 89% редакторів газет не підтримують закон «Про медіа» у нинішній редакції, - зауважив голова НСЖУ Сергій Томіленко на Всеукраїнській нараді редакторів друкованих ЗМІ під час обговорення. – Це стосується, в першу чергу, недоцільності для друкованих ЗМІ запровадження регулювання медіарегулятором, Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.
Україна може втратити статус кандидата в ЄС, якщо не покаже позитивну динаміку у статусі вимог у медіа сфері, висловив свою думку запрошений на нараду Олександр Бурмагін, один із розробників законопроєкту «Про медіа», член Нацради з питань телебачення і радіомовлення. За його словами, ухвала «Закону про медіа» продиктована контекстом вступу України в ЄС і має жорсткі дедлайни: «До нового року це законодавство має бути імплементоване». Він також підкреслив, що законопроект «Про медіа» перебуває під зовнішньою експертизою експертів Ради Європи, двічі перевірявся ними. А прийнятий законопроект пройде експертизу Єврокомісією.
Окрім того, і Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики наполягає на ухваленні законопроєкту «Про медіа» в першому читанні. Автори законопроєкту наполягають, щоб Національна рада отримала повноваження єдиного регулятора для всіх ЗМІ – зокрема, і для друкованих.
«Закон про медіа – це закон про регулювання і правила, а не про підтримку медіа», - зазначила очільниця юридичного управління Національної ради з питань ТБ і радіомовлення Ганна Літвіщенко і пояснила, як держава має подбати про ЗМІ в умовах кризи: «Державна підтримка має бути цілеспрямованою програмою для суб’єктів, яким потрібна допомога. Але цей закон – не про фінансування таких суб’єктів».
«Під час обговорення законопроекту я так і не почула, що саме в ньому вб’є медіа? Штрафи – це про порушення, не порушуйте – нема до вас претензій. Для мене цей документ – про рівність суб’єктів, здорову конкуренцію і захист від недобросовісних медіа», - сказала Ганна Літвіщенко.
- Законопроект «Про медіа» – це спроба цензури, - вважає головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк. - Розробники закону посилаються на вимоги ЄС. Але там абсолютно інший підхід і принцип функціонування медіа.
Як пропозицію, Володимир Олексійович закликав вивести із згаданого законопроекту друковану періодику. Також редактор, секретар НСЖУ, нині мобілізований до ЗСУ, закликав чиновників звернути більше уваги на розвиток періодики в прикордонних регіонах: «Значна частина українського прикордоння з Білоруссю взагалі не охоплена інтернетом. Немає телесигналу, не чутно українського радіо. Єдине, що туди доходить, це українська періодика. Ми випускаємо масу друкованих проектів і без будь-якого сприяння цивільної влади, таке враження, що вона займається будь-чим, тільки не захистом інформаційного простору України».
- Не покарання ЗМІ, а підтримка на часі, - зазначила у своєму виступі на нараді і головна редакторка «Запорізької правди» Наталія Зворигіна. Вона наголосила, що до нового законодавства у галузі медіа треба підходити дуже ретельно й обережно, щоб вона в результаті не постраждала.
- Треба сьогодні говорити про законодавчі документи про підтримку регіональних ЗМІ, особливо на тих територіях, які були під окупацією. Зараз багато говорять про гуманітарну допомогу, але державним мужам треба думати і про те, як надавати гуманітарну допомогу в інформаційному просторі. І певні кошти – благодійні чи державні – спрямовувати на підтримку видань, - зазначила Наталія Зворигіна.
Вона додала, що на узбережжі Азовського моря в Запорізькій області до війни навіть не було україномовних телеканалів, мовила там росія. «А нам Донбас показав, що там, де немає українськомовних медіа в достатній кількості, там немає й України», - нагадала медійниця.
- Ключова проблема галузі на сьогодні – це виживання галузі. Відповідно до трьох глибинних опитувань, проведених НСЖУ, понад 400 учасників назвали головною проблемою медійної галузі в Україні – зарплатня, економічне виживання в професії і утримання медіа. Про це говорять 85% респондентів. 10% медіа вже припинили вихід, понад 20% не мають доступу через військові дії. Ситуація є критичною. Згідно опитувань, в багатьох редеакціях не виплачуються зарплатня, журналісти волонтерять. Нагальною є потреба виживання галузі", - повідомив під час Всеукраїнської наради редакторів друкованих ЗМІ для обговорення законопроєкту «Про медіа» голова НСЖУ Сергій Томіленко. 29 серпня відбудуться спеціальні комітітетські слухання з економічниї кризи і шляхів підтримки українських медіа. Сподіваємось, що депутати приймуть рекомендації, ключові для дієвої підтримки українських медіа, - зауважив Сергій Томіленко.