Як живе місто Оріхів на лінії вогню

http://jerait.com

- Місто Оріхів Пологівського району постійно перебуває під обстрілами російських військ, бо стоїть на шляху загарбників, що наступають з півдня та сходу. Одне за одним міста на південь та схід від Оріхова опинилися під російською окупацією. Якщо Оріхів також впаде, то російським військам буде майже відкритий шлях до Запоріжжя. Про це пише газета The New York Times.

Оріхів знаходиться недалеко від російських рубежів, і обстріли тривають цілодобово, особливо інтенсивними стають вони вечорами. Сімдесятирічна оріхів’янка Тамара Міхєєнко, як і всі містяни, рідко покидає свій підвал. Так і живуть – в підвалах і під постійним ворожим вогнем. Напередодні вночі прогримів вибух у сусідньому нежитловому будинку, сильно стрясаючи підвал, у якому вона переховувалася.

- Вибухова хвиля поранила мене з одного боку. Дуже страшно, як блискавка, все розвалюється, хата розвалюється, — розповідає вона. Протягом ночі постраждали кілька будинків, зокрема той, що належить Віталію Кононенку, сусіду Тамари Міхеєнко.

Віталій Кононенко, оглядаючи діру, пробиту крізь фасад його будинку, говорить з болем: «Ось що приніс нам "руський мір"». Усередині розплавилися пластикові стельові панелі, обпалене хутро великого плюшевого ведмедика, що сидів у вікні дитячої кімнати. Будинок, який Кононенко нещодавно закінчив споруджувати, згорів би дощенту, якби син Тамари Міхеєнко, Олександр, не кинувся з підвалу гасити його.

Міський голова Оріхова Анатолій Хворостяний розповів, що попри постійні обстріли, місто на диво, не зазнало великих людських втрат. Частково це пов’язано з тим, що на ранньому етапі було прийнято рішення евакуювати якомога більше людей. Сьогодні тут перебуває лише близько 30% від 20-тисячного довоєнного населення міста.

Анатолій Хворостяний залишився на місці для допомоги в обороні міста, що є нелегким завдання. Оріхів був колись розташований на перетині торгових шляхів і має щонайменше 7 доріг, що ведуть до нього.

«Тепер ми повинні закрити ці маршрути від наших непроханих гостей. Це наше головне завдання, - говорить він. - Важко, але ми не здамося. Будемо стояти так же хоробро і самовіддано, як стоять на рубежах війни наші українські вояки. Разом – до перемоги!» 

Тамара Курочна, оріхівська журналістка  

http://jerait.com