Сміливі мирні воїни – бердянці!
- Деталі
- Категорія: Останні новини
Всі люди на площі тікають від руzzкаґо міра, який оzободітелі нарешті на 23 день війни насмілилися позначити ганчіркою на БТРі. Вони настільки бzдуни, що ніде більше - у штабі прикордонного загону на вул. Північна, міськвиконкомі на пл. Єдності райдержадміністрації на пр. Перемоги, базі відпочинку «Шахтар» на косі, де влаштували собі кубла, не повісили такі ганчірки. Доречі, облаштувалися і в готелі "Бердянськ", прикриваючись біженцями, - навезли обігрівачів, карематів - потерпають щурі.
Проводжав своїх маріупольців. Родина протягом дня 17 березня їхала з Маріуполя до Бердянська - осколками побило колеса, підказували шлях через 7-10 км. Добре, що мали підтримку добровільно супроводжуючого. Дісталися вже після «комендантської години». Відшукали шиномонтаж. Дякую. Забрали додому. Натопили баню. Насмажили картоплі. Розповіді про 7 днів у підвалі, обстріли, бомбардування, трупи... Слухати моторошно, але їм потрібно було говорити. Чудові люди - мов рідні чи давні знайомі. Навіть коти наші - з повною довірою: обсіли, обклали, визнали.
За ранок встигли колеса впорядкувати, необхідне придбати, зареєструватися на «коридор», вчасно повернутися додому, коли дівчата з кол-центру подзвонили про колону.
От і таке ще побачив: самоорганізація тисячного людського моря, наперед - жінки з дітьми, інваліди, літні; жалюгідні «виzzволителі» зі своїми пукавками осторонь під контролем «цивільних» з однаковими барсєтками через плече; вщерть заповнені автобуси; перевтомлені ДМНСники супроводу. Крізь все це - вантажівки нелюдів для оточення мітингарів незламних наших, які протестують кожного дня на площі.
Картинка з натури: коли вже пристроїв наших до колони, назустріч - плюгечвенький нелюд тащіт розірвану картонну коробку під охороною автоматника кавкаzzкой національності. Піднімаю фотоапарат, Боже, почало воно тією коробкою обличчя у балаклаві затуляти, і посипалися з коробки на тротуар бляшанки тушонки Бердянського м'ясокомбінату – zмародерили! «Дітяґор» підскакує, тягнеться до фотоапарту – «ат дай»! Ага, кажу, щясс, зараз підніму лемент і вас порвуть усі ці люди, які вас вже люто ненавидять, і пів ріжка вистрілити не встигнеш! І воно перелякалось, вирячило беньки з тої щілини, zабубоніло погроzы та й побіґло слідом за краденою тушонкою, бо ж не встигне - поїдять, не лишиться ній нічого. Тож маємо те, що бачимо.
Наші маріуполці благополучно дісталися до Запоріжжя, де на них вже чекали, віддзвонилися... Кажуть, дорогою динирівці нишпорили у машині, шукали алкоголь - поцупили сокиру…
А нам - доставляти людям препарати. На велосипеді з отим вітрюганом з моря - те ще задоволення...
Мітинги тривають з пунктуальністю ввічливих королів. Хоча виzволителі викрали і не відпускають Віталія Шевченка і Володимира Сушка. Торгуються, вимірюють. Мразота!
Сміливі мирні воїни - бердянці!
Сьогодні, як і кожен день о 12:00, ми збираємося на Марш Свободи на Приморській площі. Ми молимося за затриманих бердянців ШЕВЧЕНКО ВІТАЛІЯ та ВОЛОДИМИРА СУШКО і вимагаємо СВОБОДУ для них.
Ми молимося за Маріуполь , за Харків, за Київ, за всі міста України.
За наших воїнів, за діток, за жінок, за Українців.
Ми говоримо окупанту, що ми - Україна
Наша зброя - це слово!
Слава Україні !
Микола Тішаков, фото автора
