Запорізькі журналісти взяли участь у знаковій для нашого козацького краю події – круглому столі за темою «Запорозький дух - всюди і назавжди», засідання якого відбулося у обласному краєзнавчому музеї.
Голова правління наукового товариства імені Якова Новицького Сергій Білівненко, спілкуючись із журналістами, зазначив, що круглий стіл ініційований та організований кандидатом історичних наук, відомим громадським діячем Валерієм Козирєвим, який є одним із засновників товариства імені Якова Новицького. Вже тоді, у 1997 році, поставало питання про запорозький дух. У чому він матеріалізується? У чому проявляється? У козаках-запорожцях, чумаках, кобзарях, людях ХV чи ХХІ століть? Тому наукове товариство досліджувало, яким чином люди, котрі потрапляли за пороги, ставали отими легендарними запорожцями. Як на них впливав Дніпро, Великий Луг і неозорий степ. Як це відбилося в економіці, мистецтві й культурі.
А головним питанням «круглого столу» стало – чи ще залишився отой запорозький дух у наших сучасників? У чому ми можемо бачити його прояви нині? Чи зазнав він змін і яких саме? І чи обмежується географічно? Чи може сказати, наприклад, львів’янин, що в нього є запорозький дух?
– Так, усі ми на території України різні, – зазначив Сергій Миколайович, - але є ті чинники, що нас об’єднують. І, насамперед, це – запорозький дух. У певний момент, скажімо, в ХVІІ столітті, саме він об’єднав усю Україну, яка вирішила здобути незалежність, побудувати власний дім. Офіційна назва держави Богдана Хмельницького була якраз Військо Запорозьке.
Як запорозький дух вплинув на всю Україну? Чи можемо ми нині використовувати славну історію, надбання попередніх поколінь, отой запорозький дух у розвитку нашого Запорізького краю? Наприклад, у туризмі. Адже Запорозька Січ давно стала легендою. Постає й питання: як оті історичні назви можна використовувати? Так, назва одного з могутніх запорізьких підприємств – «Мотор Січ», інше – «Запоріжсталь». На Хортиці розташовані Музей історії Запорозького козацтва, Січ, кінний театр запорозьких козаків. Як бачимо, ідеї, закладені в ХVІІ столітті, нині через культурницькі, економічні, політичні аспекти грають уже іншими барвами, що дозволяють розвивати регіон далі. Тобто, можна пропагувати розвиток регіону, ніяк не переходячи межу сепаратизму. Такі питання були винесені на засідання «за круглим столом».
Валерій Козирєв зауважив, що кожна людина має особистий дух. Потім люди об’єднують його в мистецтві, геройських справах, на певному історичному етапі створюють імідж регіону. У нас – Запорізькому краї – цей об’єднаний імідж і є запорозьким духом.
– Гулак-Артемовський, Рєпін, Гоголь, Сагайдачний, Калнишевський, Махно, політрук Єременко, важкоатлет Жаботинський та багато інших видатних осіб… Усі ці люди як індивідуальні особистості є носіями запорозького духу.
Товариство імені Якова Новицького вивчило понад п’ятсот творів мистецтва: скульптуру, кіно, музику, поезію, живопис. І винесло вердикт: не треба жодного євро, не потрібно винаходити велосипед – наші предки вже сформували і бренд, й ідеологему цього краю. Це – запорозький дух. Наше завдання тепер – увести в науковий обіг поняття «запорозький дух».
На засіданні круглого столу виступила і відповідальний секретар Запорізької обласної організації НСЖУ Валентина Манжура. Вона зупинилася на тому, як місцеві журналісти й письменники висвітлюють все, що входить у поняття «запорозький дух». Зокрема, у творах Петра Ребра, Григорія Лютого, Анатолія Рекубрацького та інших.
Нині отой щирий, незламний запорозький дух проявив себе в боротьбі з московськими окупантами. Кожен воїн АТО-ООС, незалежно від того, звідки призваний до Збройних сил України, може правдиво сказати: «У мені нуртує запорозький дух!». Завдяки цим хлопцям і дівчатам ми нині на мирній території можемо займатися своїми власними й суспільними справами, не ховаючись від куль, бомб і снарядів у підвали й сховища.
У засіданні круглого столу також взяли участь журналісти і письменники - Пилип Юрик, Анатолій Сердюк, Сергій Знаменський, Олег Валік та інші.
Сергій Стрілець
На фото – відповідальний секретар ЗОО НСЖУ Валентина Манжура