В Україні запровадили мовні норми для друкованих ЗМІ
- Деталі
- Категорія: Останні новини
Від 16 січня друковані ЗМІ мають перейти на українську мову. В Україні набула чинності нова норма про друковану пресу. З цього дня друковані ЗМІ видаються українською. Використання іншої мови можливе за умови, що один тираж газети або журналу випускатимуть і іноземною мовою, і державною. Загальнонаціональних та регіональних видань, що видавалися 2021 року недержавною мовою та без українськомовної версії, налічувалося 217 газет та 107 найменувань журналів.
Відтепер поширення друкованих ЗМІ недержавною мовою за підпискою допускається за таких умов: якщо можна передплатити таке саме видання українською мовою, у кожній точці поширення не менше 50% тиражу видання має бути українською.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко розповів, що у Спілці вітають методи, спрямовані на поступову українізацію інформаційної сфери.
- Добре, що вимоги поетапні. Згідно з новим законом, якщо, наприклад, всеукраїнський журнал видавався російською мовою, то з 16 січня він повинен мати й україномовну версію. Робиться це для того, щоби читач міг вибрати. Для місцевих локальних газет є відстрочка – до липня 2024 року, – сказав він.
За словами Томіленка, зараз ключова проблема для всіх друкованих ЗМІ – це виживання. Сьогодні друковані ЗМІ – у стагнації через велику економічну кризу, карантин та епідемію. В результаті знизилися обсяги реклами плюс шокова реформа поштової галузі.
Томіленко наголосив, що стагнація друкованих ЗМІ відбувається не через розвиток діджитал-сфери. Національні медіа справді програють онлайн-медіа, але є безліч територій, де немає нормального ні інтернет-покриття, ні мобільного зв’язку.
Також там немає нормального покриття для трансляції українських каналів. У такому разі друковані ЗМІ – гарна можливість для великої частини населення отримувати перевірену інформацію. Якщо не буде газети – не буде доступу до місцевої інформації. Ключова ідея у НСЖУ, це те, що законодавці, окрім мовного питання, мають працювати над виживанням сфери ЗМІ, – сказав Томіленко.
До цього у НСЖУ додають, що друкованій пресі можна допомогти видавати україномовну версію, надаючи гранти.
- Газета кросвордів – це те саме друковане ЗМІ. Вона має такі ознаки, як періодичність. Тому кожен, хто видає такий загальнонаціональний чи регіональний ЗМІ російською мовою, має видавати й україномовну версію. Але це поки що не стосується локальних, місцевих ЗМІ, – каже Сергій Томіленко.
Видавець, член Асоціації незалежних регіональних видавців Геннадій Чабанов, каже, що перспективи не є райдужними. За його словами, місцева преса має 2 роки і 6 місяців, до липня 2024 року. Питання більше стосується національної та регіональної преси.
- Наприклад, у нас є видання, які комерційно вигідно випускати російською та українською мовами. Частина областей не читають пресу російською – Львівська, Тернопільська, Рівненська тощо. Але ми маємо ще газети на місцевий, наприклад, одеський випуск газети “На пенсії”. Вона виходить російською великим тиражем. Чи готові мешканці Одещини читати українською мовою? Це буде видно з перших продажів. Якщо тиражі будуть лише українською, то станеться падіння однозначно, – сказав він.
За словами Чабанова, не виключено, що багато видавців замисляться про закриття своїх ЗМІ. Це вже реально відбувається. Основна проблема для видавців тепер – однакова кількість екземплярів ЗМІ російською та українською мовами. А це не дуже реалістично виконати, впевнений він.
