Світла пам’ять тобі, Друже!

http://jerait.com

Помер мій друг. Давній, вірний талановитий, щира душа і велике серце. Олександр Медко - Мандрівник. Журналіст. Філософ. Поет Божою милістю. Його вірші піднімали в глибини Космосу, до зірок, куди простим смертним – не злетіти… Його поетичні збірки були як віхи на тому шляху у височінь. І від вчора, десь у глибинах Чумацького шляху замерехтіла нова зірка – Сашина світла душа.

Його земна суть була такою ж глибокою і всеосяжною – стільки було в ній добра до людей, подвижництва, віри і великої Роботи. Він подарував нашій обласній письменницькій спілці нове дихання, відродив творчу атмосферу, зумів організувати друк нових поезій наших письменників…

Саша Медко був членом нашої журналістської спільноти, з давніх давен працював і в газетах, і на Запорізькому обласному радіо, і працював, працював, працював над словом, аж допоки вирвалося воно, мов Жар-птиця у люди, в світовий простір і стало прекрасними збірками поезій.

«Був» – ненавиджу це Дієслово. Воно, як вирок, що не підлягає оскарженню. Знак великої біди. Не розвести руками, не розраяти. Для мене Саша Медко – величезна частина життя, моєї душі – з 1968 року ми були друзями.

Він Був. І він залишився в кожному з нас, хто знав його, любив чи просто читав його вірші і піднімався з ними у височінь космічного осягнення Життя. Слова, як і музика, нікуди не зникають. Вони живуть в нас і серед нас. Як дорогі нашому серцю люди, як Олександр Медко.


Озвуться тихо клавіші роялю -
Ніщо в житті безслідно не зникає…
Світла пам’ять тобі, Друже! Щирі співчуття рідним і близьким.


Валентина Манжура

Правління Запорізької обласної організації НСЖУ глибоко сумує з приводу непоправної втрати – смерті нашого колеги, члена запорізької журналістської спільноти, голови Запорізької Національної спілки письменників України Олександра Медка і висловлює співчуття його рідним та близьким.

http://jerait.com