Свідки історії
- Деталі
- Категорія: Останні новини
Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека відкрила експозицію документів, присвячених запорізьким ЗМІ. Бібліотекарі відділу краєзнавства підготували для відвідувачів виставку, на якій представлені видання, що розповідають про розвиток преси в Запорізькому краї від її зародження (1904 р.) і до сьогодення.
Як свідчать бібліотечні архіви, поштовхом до створення мережі видань, присвячених різним аспектам соціально-економічного розвитку нашого регіону, став промисловий переворот на початку ХХ сторіччя. До заснування преси тоді долучилися представники торгово-промислових кіл, зацікавлені в поширенні інформації для реалізації власних комерційних інтересів. Першими виданнями в тодішньому Олександрівську та на сучасній території нашої області були „Александровский листок промыслов и местной жизни”, „Листок промышленных и торговых объявлений”, „Мелитопольский листок объявлений”, „Справочный листок объявлений г. Александровска”, „Южная торгово-промышленная газета объявлений”, „Александровский городской вестник” (у 1904–1906 рр. - офіційний орган міської управи).
Що цікаво, і тоді вже існувала практика „вірусної реклами”. Так, наприклад, „Справочный листок” безкоштовно надсилався всім державним і громадським установам, сільським управам, на фабрики, заводи, рудники, великим торговцям і землевласникам Катеринославської і сусідніх з нею губерній. У запорізькій практиці це був перший випадок, коли географія розповсюдження місцевого видання вийшла за межі повіту, та навіть губернії.
У 1903 р. в Олександрівську діяло дві друкарні, в яких працювало 12 робітників, а в 1917 р. у місті нараховувалося вже сім малих і шість великих друкарень - для повітового міста це була велика цифра. У Бердянську на початку ХХ сторіччя діяло сім великих друкарень, у Мелітополі - три. Загалом тоді в нашому краї виходило 49 газет (з них 29 - щоденних) та вісім журналів.
Перший український часопис краю вийшов під назвою „Запоріжжє” 23 лютого 1906 р. за ініціативи історика, етнографа, директора краєзнавчого музею Д. Яворницького, який редагував газету. Видавцем, який фінансував підготовку та вихід видання, став інженер-технолог, промисловець, прихильник українського руху В. Хрінников.
Одразу після появи друкованих видань розпочалася боротьба зі „свободою слова”. Тодішній російський імперський уряд вишукував різноманітні засоби підпорядкування приватної преси офіційним установам - зокрема, чинний на початку XX ст. „Статут про пресу” забороняв публікацію матеріалів політичного характеру, які могли бути розцінені як „антидержавні”. Політичні мотиви були причиною закриття багатьох приватних видань Запорізького краю: на п'ятому номері у 1909 р. припинила своє існування газета „Запорожская Речь”, головний редактор В. Загоскін був оштрафований на 300 крб. (на той час це була дуже велика сума). Таке рішення стало реакцією влади на статтю В. Ковальського „Загальний страйк у Швеції” - згідно з розпорядженням губернатора, випуск газети був заборонений. Арештом головного редактора закінчилася діяльність газети „Отклики Приднепровья” у 1912 р. - невдоволення, зокрема, викликали статті про вибори до Думи. На редактора-видавця газети С. Гуревича наклали штраф розміром у 500 крб. Нелегка доля спіткала й редактора-видавця газети „Новости Александровска” А. Шиндельмана, який був висланий із Катеринославської губернії за „неблагонадійність політичної думки та непристойні виступи проти місцевої адміністрації”. 1914 р. в редакції газети „Бердянское эхо” був проведений обшук із конфіскацією надрукованого номера.
Особливу увагу експозиції приділено цьогорічним газетам-ювілярам: „Запорізькій правді” (виданню цього року виповнюється сто років), бердянській „Південній зорі” (ця газета також відзначає сторічний ювілей) та заводській багатотиражці „Феросплавник” (виходить з 1967 року). Окремі розділи виставки висвітлюють діяльність видатних літописців краю, ювілярів, які присвятили все своє життя українській журналістиці - Олександру Михайловичу Гіммельфарбу, члену Національної спілки журналістів України, головному редактору Запорізького обласного радіо та Василю Макаровичу Басарабу, уродженцю Пологівського району, в різні роки - відповідальному секретарю обласної газети „Запорізька правда”, редактору „Робітничої газети”, заслуженому журналісту України. Зараз із професійною діяльністю цих відомих авторів знайомлять студентів вищих навчальних закладів.
