Наш мелітопольський колега, член НСЖУ та член НСПУ Олег Гончаренко презентував у місцевому краєзнавчому музеї свою нову книгу"Астрофізмі вічної гончарні", створену в творчому тандемі з художником Валерієм Прохіним.
Основою ідеї і матеріалом для книги послугували пошуки автора інформації по темі гончарства, і, в тому числі, про людей, які мають, як і він сам, прізвища, співзвучні з цим прадавнім ремеслом. Адже, як вважає Олег Гончаренко, в гончарстві поєднуються всі стіхії. Коли людина сидить за гончарним кругом, у неї під руками стихія землі и води, поруч горить вогонь. А навколо – повітря. Доволі тонка і монотонна справа спонукала майстрів до філософських роздумів, до поезії.
До того ж у нашого древнього народу черепки и Глек - найперші Аркуші для карбування мислі. Вчені вже довели, что розписні орнаменти на них - наше первинна писемність, наші, образно кажучи, перші трактати про Вічне, перші календарі і вірші, скріжалі-заповіти пращурів.
Так поступово у поета-журналіста народився цілий цикл тематичних віршів, серед яких - "Тріпільскій глек", "Глек історії", "Солдатських глек", "Звучний глек", і "Повний глек". А надати поетичним рядкам особливого "звучання" допомогли ілюстрації головного художника Мелітопольського міського краєзнавчого музею Валерія Прохіна.
За книгу "Астрофізмі вічної гончарні", збірку віршів «Собор одкровень» та за переклад повісті казахського письменника Ауезхана кодари "Поріг неповернення" Олегу Гончаренку присуджено Міжнародну літературну премію "Сад божественних пісень" імені Григорія Сковороди.
Валентина Бистрова