Велика війна розпорошила українців по всіх світах. Чимало з нас опинилися в далекій Ірландії. Смарагдовий острів розкрив свої обійми для більш, ніж 100 тисяч українців, які й досі приїжджають сюди в пошуках безпеки.З перших годин, коли Ірландія відчинила українцям свої кордони, на допомогу біженцям поряд із небайдужими ірландцями стали і наші люди, що приїхали в країну набагато раніше – працювати. Трохи згодом до них долучилися й новоприбулі українські біженці, які добре знали англійську й хотіли підтримати своїх земляків. Вони допомагали шукачам притулку хто чим міг – і самотужки, й у складі благодійних організацій.
Однією з таких організацій для українців в Ірландії є SWMDC (South West Mayo Development Company). Створена ще в 1991 році для розвитку сільської місцевості на південному заході графства Мейо в Ірландії, вона стала острівцем стабільності, порятунку та надії для українських родин, що втекли від війни.
Загальний персонал компанії переважно ірландського походження, українців лише троє. Михайло живе в Ірландії більше 10 років, і саме він став сполучною ланкою між ірландцями та українцями.
Олександра та Олена приїхали на острів та долучилися до роботи на початку великої війни, бо добре володіють англійською, а Ірландія – єдина англомовна країна Європейського Союзу з діючою директивою ЄС по тимчасовому захисту, що прийняла українських біженців.
Серед інших з біженцями, які прибули на острів із усіх без винятку регіонів України, працюють саппорт-воркери (New Arrivals Support Workers надають інформаційну підтримку для українців в Ірландії, зв’язують ірландські організації та послуги з українською громадою - прим.).
– Люди пенсійного віку та діти – це одні з найбільш вразливих груп, – розповідає Олександра, – оскільки старшим людям важче інтегруватися через мовний бар'єр і загальний страх сказати щось не так іншою мовою, а діти сумують за українськими друзями та школами.
За кордоном українці умовно розділилися на два типи: ті, які намагаються інтегруватися, і ті, які тримаються по собі. Крок за кроком перша група адаптується, поступово інтегрується, знаходить роботу та нових друзів. Та для багатьох, особливо людей поважного віку, однією з найбільших проблем залишається слабке володіння англійською мовою, через що вони відчувають труднощі при співпраці з місцевими громадами. Саме тут на допомогу приходять саппорт-воркери. Як працівники інформаційної підтримки, вони зв'язують людей із необхідними послугами, зазвичай ці послуги мають широкий спектр.
Серед основних – це медичні питання. Українці потребують допомоги в отриманні запису на прийом до лікаря – а в Ірландії це досить нелегко, – чи рецепту на ліки. Інколи саппорт-воркери виступають у ролі перекладача при відвідуванні лікаря чи державних установ.
Серед інших напрямів роботи – підтримка працевлаштування, наприклад, допомога в написанні резюме, супровідного листа, рекомендацій.
Чимало українців звертаються за допомогою знайти соціальне житло, влаштувати дитину в школу, організувати шкільний автобус, допомогти з відкриттям банківського рахунку чи з податковою декларацією, вони допомагають українським біженцям навіть у судових справах, налагоджують взаємозв'язок з компаніями – надавачами комунальних послуг.
Нерідко люди звертаються за психологічною підтримкою, серед іншого й постраждалі від домашнього насильства.
– Для мене найбільшим викликом є робота з кількістю людей, яких ми підтримуємо, – ділиться Олександра. – У мене особисто близько 400 людей, яким я намагаюся допомогти щодня, і з часом їх кількість зростає.
Ірландія тепло зустрічає українців, які приїжджають сюди для безпеки та спокою. Ситуація із проживанням тут не найкраща в Європі, але людям, які тікають від війни, завжди знайдуть прихисток.
Довідка (за інф. Генерального секретаря Департаменту соціального захисту в Ірландії Джона МакКеона).
На сьогодні близько 104 тисяч персональних номерів громадських послуг (PPSN) було видано українцям після російського вторгнення в 2022 році, 80 тисяч біженців, все ще перебувають в Ірландії. Приблизно три чверті біженців – жінки та діти.
Близько 24 тисячі українців в Ірландії зараз працюють, що є надзвичайно високим показником, оскільки це близько 30 % дорослих шукачів притулку серед українців.
Кількість штатних працівників становить 17 тисяч:5500 українців працюють у сфері гостинності, 3000 - у роздрібній торгівлі, 2000 - у виробництві, трохи більше 1500 - у допоміжних секторах, 1000 - у будівництві. Близько 100 українців працюють у Департаменті соціального захисту, ще 36 переходять звідти на постійну роботу в іншу державну службу.
Юлія Коваленко
