У лабіринтах музеюЦей музей у 1777 році заснував король Фердинанд. Титул Національного та археологічне направлення він получив у 1860 році. З університетського корпусу переобладнали сховище для експозицій династії Бурбонів та Королевської бібліотеки. Музей розростався і поповнився колекцією, зібраною сім'єю Фарнезе. Вона є однією з найкращих виставок - зібрання скульптур різних епох. Самі цінні ті, які були знайдені та розкопані з руїн міст після виверження вулкану - з терм Каракалла і галереї імператорів.
Я була вражена величчю, гігантизмом і майстерністю стародавніх майстрів. Одна справа подивитися фотографії, друге стояти поруч і насолоджуватися цим витвором мистецтва. Я тут, наші потомки Землі! А ще хочу відзначити Уряд Італії за збереження історичної спадщини і побажати цій країні мирного неба назавжди і щоб якісь невігласи не прийшли на цю благодатну землю і не перетворили усе в попіл...
Також археологічний музей Неаполю славиться унікальною колекцією фресок, а також підлогових і настінних мозаїк. Справжні шедеври! Це ж треба, збереглись до нашого часу! Не вірячи своїм очам, я навіть доторкнулась до них ( каюсь). Так, це розпис по штукатурці! Вони датовані 2 віком до н. е. і до 79 р. н. е. А які захоплюючи сюжети! І це не копії!
Далі там були предмети побуту мне не зацікавили, бо деякі з них перетворились на черепки А ось копії статуй 5 віку до н. е., це – «браво-брависсимо!», як кажуть італійці. Перерахую: Афіна Палада, Артеміда, бронзовий Аполлон, Нарцис, статуя Геракла висотою більше п'яти метрів…
Зробила собі зауваження. Перед походом у такі величні міста треба ознайомитися з ними у інтернеті. Екскурсовода нема, без групи ходиш. А тільки клацаєш телефонною камерою. І тільки потім узнаєш, що це було.
Сестра відстала, і переводити надписи стало нікому. Сіла на лавочку у красивому внутрішньому дворику музею. Як раз пройшов дощик, повітря, ще літнє, прекрасне. Та ось, тільки зараз дізналася, що це за мідна полоса завширшки півметра на полу була у одному із залів. Це був зал сонячних годинників. На ній розміщені 12 медальйонів зі знаками зодіаку. Сонячний промінь проникає через отвір у стелі і показує, яка пора року та місяць на даний момент. На жаль, я не додумалась подивитися на стелю. Хто ж знав!
Також мене вразила макет-мініатюра у масштабі 1:100, розкопаного міста Помпеї, який зроблений 1879 році зразу після знахідки.
На жаль, це дуже великий музей і по ньому треба ходити місяцями, як і по кожному музею. Міняються виставки і експозиції. Голова обертом! До речі, вартість квитків становить для дорослих на даний момент – 20 євро. Може у не сезон менше. Є пільги для дітей . Громадянам ЄС понад 65 років і вчителям безкоштовний вхід.
Ще одну мінуту, почекайте. Зараз розкажу про секретний кабінет. Я цього і не знала при відвідуванні музею. А тепер спеціально піду, якщо буде він відкритий, а, може, я і не дійшла до нього. У ньому представлена велика колекція предметів мистецтва і побуту, яка показує, що в давнину поклонялися гарній статурі людини. Там можна побачити фрески, скульптури, рельєфи, посуд і декор пікантного толку. Більшість експонатів була зібрана з будинків, похованих під золою вулкана. Це одна у світі виставка такого роду та ще така древня.
Ну, все на сьогодні. О, заждіть! Я же заблукала у лабіринтах музею і не змогла знайти сестру. Чекаю біля головного входу, нема її. Як на зло, сіла батарейка у телефоні. Я не розгубилася, знайшла поглядом симпатичну італійську парочку і попросила подзвонити сестрі (у рюкзаку на всякий випадок записочка, де я живу і її номер телефону). Вони мене зрозуміли (старанно вчу італійську), і сестра вийшла до мене. Така от в нас була щаслива неділя. Ми потім відсвяткували день у піцерії з вином і гуляли історичним центром міста, про це ще напишу. Вибачте за довгий текст, емоції зашкалюють.
Світлана Костюк, фото автора
