Загиблим воїнам АТО присвячується…Ось залунала мовчазна музика. Болюча зустріч покійників.
Блукає тиша далеко. Їй соромно за те, що здатна вбити та знищити.
Малеча припинила посміхатися – навколо страждання та біль. Домовини несуть. Розтрощені камінні душі повернули додому.
– Діду?
– Що треба? – нервує старий.
– Зима. Ховати як?
Чоловік прикусив язика.
Домовини несуть.
Мале дівчисько запитало матір:
– Якщо зима холодна, якщо тіла довго везли, то хлопці перетворилися на кришталики льоду?
– Замовкни!
Дзвінка тиша розірвала безсилих жінок. Від болю корчились і реготали. Збожеволіло ціле село.
– Хай згине ворог… – почувся шепіт.
Наталія Гордибакіна