У Запоріжжі відкрили галерею пам’яті легендарних журналістів
У Запоріжжі відкрили оновлену галерею іменитих журналістів — людей, які десятиліттями формували обличчя місцевої преси й журналістської професії. Захід відбувся у приміщенні, де нині розташовані Центр журналістської солідарності та Запорізька обласна організація НСЖУ.
«Свято несподіване. Саме у переддень Різдва ми відкриваємо галерею іменитих журналістів», — зазначили на початку заходу голова Запорізької обласної організації НСЖУ, заслужений журналіст України Наталія Кузьменко, ініціатор цього заходу.
Перша секретарка Запорізької обласної організації НСЖУ Валентина Манжура нагадала присутнім, що дошки з портретами відомих журналістів багато років розміщувалися у вестибюлі Будинку преси, а після нещодавнього прийняття рішення про реконструкцію, постало питання їх подальшої долі. За її словами, портрети могли передати до музею, однак вирішили залишити у професійному середовищі.
«Люди все життя тут пропрацювали. Ми вирішили, що саме на другому поверсі, де у нас Центр журналістської солідарності і Запорізька обласна організація НСЖУ, вони мають бути», — пояснила Валентина Манжура.
У галереї вшанували постаті, які зробили вагомий 
внесок у розвиток запорізької журналістики. Серед них — Андрій Степанович Клюненко, багаторічний керівник «Індустріального Запоріжжя».
- Він створив цю газету, створив цілу плеяду гарних журналістів, справжніх професіоналів, де людина відповідала за кожне своє слово і перед читачами, і перед собою, — зазначив ветеран журналістики Анатолій Огнєв, який починав шлях в газеті за керівництва Клюненка
«Він раніше, коли ще не збудували Будинок преси, жив над редакцією, яка на той час була біля театру. Спускався з другого поверху — і опинявся в себе на роботі. Кожної секунди головний редактор тут і все контролює», — пролунало під час заходу.
Окремо згадали Миколу Івановича Пересунька — багаторічного очільника Запорізької обласної організації 
журналістів.
«Його називали Залізний Микола», — згадували колеги, наводячи характерні епізоди з редакційного життя.Він зайшов, глянув на хлопців, які зібралися трішки «відпочити» і каже: “Безсовісні ви люди”. Повернувся і пішов. Ті підскочили, пішли бігом, доробили своє», — ділилися спогадами журналісти.
У галереї також вшанували поета й журналіста газети «Запорізька правда» Миколу Хомича Лиходіда, якого назвали «справді великим поетом — і запорізьким, і українським», а також Івана Лукаша — автора масштабних журналістських досліджень і книжок про героїв та промислову історію регіону.
Голова ЗОО НСЖУ Наталія Кузьменко підкреслила роль цих постатей у формуванні журналістських стандартів і професійної 
культури. – «Ці люди виховували в нас загостреність, націленість на сенсацію, на матеріали, які могли б викликати суспільний резонанс. Вони завжди йшли на крок-два вперед», — сказала вона. Редакції того часу були не просто колективами, а справжніми творчими родинами», - підкреслила вона.
Лана Світланова
Світлини Сергія Біжко
