Журналістика рішень – шлях від позначення і висвітлення проблеми – до її розв’язання
Цей напрямок в сучасній журналістиці означає такий підхід до новин, який фокусується не лише на проблемах, а й на їхніх можливих рішеннях. Про те, як, чому і за яких умов ці рішення працюють або не працюють, про успіхи та уроки, які можуть бути корисними для інших, а також про обмеження та умови, які заважають масштабуванню цих рішень, говорили молоді журналісти Запоріжжя на дискусії «Війна і журналістика рішень», яка стала важливою складовою молодіжного благодійної акції в рамках «Рок Ярмарку». Модератором заходу став доцент факультету журналістики, керівник пресслужби ЗНУ Павло Мірошниченко. Він, зокрема. зазначив:
- Журналістика рішень як напрямок активно розвивається. І це зрозуміло – журналісту давно вже нецікаво тільки висвітлювати ту чи іншу проблему. Він прагне зробити свій матеріал дієвим, тобто таким, що може вплинути на її розв’язання. І саме журналістика рішень — це той підхід, який фокусується на розв'язанні конкретних проблем, надаючи читачам певні знання, які можуть бути корисними для інших, показуючи не лише успіхи, а й обмеження рішень.
Виходячи з усього сказаного, основний елемент у жанрі журналістики рішень – це проблема – маленька чи глобальна, яка стосується всього суспільства чи окремого міста, громади, тощо. Позначаючи її, ми, можна сказати, самі собі придумуємо головний біль - даємо завдання щодо її вирішення. А далі – шукаємо рішення. Здається, все просто. А з чим ми стикаємося далі? Саме це ми і розглянемо під час дискусії, - сказав модератор.
Учасники розмови поділилися своїм баченням, якою ж повинна бути журналістика рішень, які проблеми ставить вона перед медійною спільнотою і перед громадянським суспільством, а також досвідом роботи в цьому напрямку. В дискусії взяли участь Ольга Вакало, головний редактор віжн-радіо «На дотик», Максим Савченко, головний редактор сайту «Відбудова. Запоріжжя», Катерина Рождественська та Лілія Статівко - головний редактор і контент-редактор сайту «SODA», Мар’яна Сарапій, журналістка телеканалу МТМ, аспірантка факультету журналістики, Пилип Юрик, оглядач газети «Запорізька правда», Валентина Манжура, перша секретар ЗОО НСЖУ та інші.
Зокрема, Максим Савченко сказав:
- В період війни означення багатьох проблем мирного часу та пошук шляхів їх вирішення значно ускладнилися, - зазначив Максим Савченко. - Однак те, що ми можемо робити сьогодні – треба робити, і ми це робимо. Разом з тим, ми збираємо на майбутнє ті історії, ті приклади, про які зможемо написати після перемоги. Зрозуміло, це стосується безпосередньо нашої теми – відбудова. І в цьому напрямку для журналістики рішень буде, як кажуть, неоране поле. Буде чимало конкретних прикладів, будемо шукати шляхи вирішення глобальних і малих проблем.
Адже головне запитання, яке ми ставимо в журналістиці рішень: «Як?» А отже, завдання журналіста — поширити ті рішення, які успішно впровадили інші. Ми і самі можемо стати співавтором того чи іншого рішення. І чим новітнішим, ефективнішим буде результат, тим цікавішим буде наш матеріал. Отже. журналістика рішень в сучасних умовах вимагає не журналіста-споглядача чи висвітлювача, а журналіста активної дії.
Катерина Рождественська підкреслила, що важливо пропонувати рішення, яке зможуть повторити інші. Тобто, доступне для багатьох. Але при цьому важливо написати в матеріалі про ризики і помилки, яких припустилися інші, реалізовуючи те чи інше рішення. Разом з тим, вона висловила занепокоєння, чи не стане в такому разу журналістика адвокаційною, і наскільки це допустимо.
Продовжуючи цю тему, Ольга Вакало висловила думку, що журналістика рішень, всупереч колишнім канонам, може і має бути адвокаційною. Але при цьому журналіст не може хвалити когось одного і пропагувати ідеї конкретних осіб. Краще зробити акцент на успішній співпраці у вирішенні проблеми, наприклад між громадськістю і владою. Вона переконана, що журналістика рішень надихає на дію та на позитивні рішення.
Ми зараз спостерігаємо в медіа засилля негативної інформації. Чим більше це бачать люди, тим більше ховаються в соцмережі, де «зливають» свою агресію. Вони перестають дивитися телебачення, читати газети чи професійні сайти, які надають об’єктивну інформацію, відсторонюються від медіа все далі. Журналістика рішень же допомагає вирішувати конкретні проблеми, вона дає надію та позитив завдяки своєму конструктиву. Після матеріалів журналістики рішень хочеться жити, - підкреслила журналістка.
Наприкінці учасники дискусії окреслили чотири критерії журналістики рішень. Ось вони:
Критерії журналістики рішень:
- Поглиблено фокусується на рішенні й тому, як воно працює – до найменших деталей.
- Зосереджується на ефективності, а не добрих намірах, презентує всі доступні докази результативності.
- Висвітлює обмеження/прогалини підходу.
- Надає інсайти, якими можуть скористатися інші.
Валентина Бистрова
Фото Олега Валіка
