Українці та болгари – брати навіки!
Щороку 22 вересня свій День Незалежності відзначає Республіка Болгарія. Ближче познайомитися з історією, культурою та сьогоденням цієї чудової сонячної країни запорізьких медійників запросили у прес-тур керівники Запорізького обласного товариства болгарської культури.
Саме 22 вересня далекого 1908 року князь Фердинанд проголосив створення незалежної болгарської держави. Ця подія стала вирішальним моментом в історії країни, адже вона відбулася через 30 років після закінчення російсько-турецької війни 1877-78 років. Болгарія була однією з перших країн на Балканах, яка здобула незалежність від Османської імперії, що стало поштовхом і для інших народів регіону.
День Незалежності у сучасній Болгарії є державним святом і символізує прагнення болгарського народу до свободи і національної самобутності.
Доторкнутися до національних традиціц і звичаїв болгарського народу змогли і запорізькі журналісти, які за сприяння Запорізького Центру журналістської солідарності відвідали Почесне Консульство Республіки Болгарія у Запорізькій області, де їх гостинно зустріли голова Запорізького обласного товариства болгарської культури Василь Мітков, його син - відомий запорізький художник Вадим 
Мітков та історик, професор ЗНУ, заступник голови Товариства Володимир Мільчев.
Василь Васильович розповів про діяльність обласного товариства, яке було створено у Запоріжжі ще до початку проголошення Незалежності України – 19 липня 1991 року. З того часу воно здійснювало свою діяльність на всій території області у місцях компактного проживання етнічних болгар, чисельність яких становила близько 30 тисяч осіб.
До складу товариства до повномасштабного вторгнення рф входило 6 організацій, які були створені у Приморському і Приазовському районах, а також у містах – Запоріжжі (дві організації) і по одній – у Мелітополі і Бердянську. Головним їх завданням було – збереження, розвиток і популяризація 
болгарської культури, традицій і звичаїв на території нашого Запорізького краю і всієї України. Але російське вторгнення на територію України змусило частину етнічних болгар евакуюватися з тимчасово окупованих територій області - до Запоріжжя , а також до рідної країни. Наразі , говорить Василь Мітков, немає точних даних щодо загальної кількості осіб, які змушені були покинути рідні домівки. У перші дні війни завдяки зусиллям Асоціації болгар України, місцевих болгарських організацій, а також відповідних міністерств і служб Республіки Болгарія було відправлено 17 автобусів, у яких перебувало близько тисячі осіб із Запоріжжя, окупованих Бердянська, Мелітополя і Приморська – переважно жінки, діти і люди поважного віку, яких тимчасово розмістили у Варненській, Великотерновській та Пловдивській областях Болгарії. Більшість з них залишаються там і донині. А от евакуйовані болгари із Запоріжжя переважно повернулися додому.
За словами Василя Міткова, сьогодні болгари, які переселилися до Запоріжжя впродовж 2022-2025 років, інтегрувалися у громадську діяльність, завдяки Запорізькому обласному товариству болгарської культури і беруть активну участь у спільних заходах, спрямованих на збереження і розвиток болгарської культури. Ця країна зараз допомагає Україні вистояти перед рашистською навалою, а запорізькі болгари допомагають своїм побратимам, що, на жаль, опинилися в окупації.
Гостинні хазяїни організували цікаву гостинну зустріч, під час якої журналістам запропонували продегустувати крафтове вино, яке вони виробляють самі, а також взяти участь у 
майстер-класі із живопису, який провів Вадим Мітков. Всі живописці-аматори вперше спробували перенести на полотна красу осінньої природи, чарівність о. Хортиця, і у них вийшло: всі малюнки вийшли дуже гарно!
- Для медійників, - каже Світлана Костюк, - цікава, інформаційна насичена прес-конференція, дебют у художній майстерності, прогулянка затишною і ще доволі зеленою, попри осінню пору, територією, де зріє інжир та виноград, навколо будівлі Консульства, була дуже корисною. Наснажитися позитивними емоціями просто необхідно сьогодні кожному з нас, хто працює та живе у нашому незламному прифронтовому місті.
Людмила Долженко
Світлини Сергія Мельника, Алли Шамрай
