«Без звернень не буде дій»: регіональний представник омбудсмана — про ВПО, полонених і ветеранські права
Компенсації для ВПО, військовополонені та ветеранська політика — такі ключові теми обговорювалися під час відкритої зустрічі журналістів із Михайлом Волковим, регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Запорізькій області. Під час діалогу прозвучало багато запитань — і так само багато чесних відповідей.
Є підставою для запитів і вимог до відповідальних органів. «Ми не можемо самі фіксувати перевищення викидів, але можемо вимагати пояснень від профільних структур. А без офіційного звернення — нічого не буде».
ВПО: гуртожитки, шелтери та зниклі компенсації
Прифронтове Запоріжжя стало тимчасовим домом для десятків тисяч внутрішньо переміщених осіб., у тому числі, для журналістів, яки переїхали сюди з окупованих територій. Майже всі вони знайшли підтримку у вирішенні нагальних та професійних проблем в Центрі журналістської солідарності. Але питання проживання і, зокрема, компенсації комунальних послуг викликають численні нарікання.
«Є 42 офіційні місця тимчасового проживання. Неофіційно — до 60. Ми перевіряємо їх. Основні проблеми — нестача побутової техніки та відсутність інклюзії. Приміщення часто просто фізично недоступні для людей з інвалідністю», — повідомив Волков.
Окрему увагу привернула ситуація з «Запоріжремсервісом» — комунальним підприємством, яке до останнього часу не залучало державні кошти на компенсацію ВПО за «комуналку». Волков також прокоментував проблеми з орендованим житлом: «Офіційна субсидія можлива лише при наявності договору. Якщо власник відмовляється його укладати, держава — безсила. Ми не можемо змусити приватну особу укласти угоду. Це цивільно-правовий спір».
Військовополонені: «Повернути всіх — це безальтернативне завдання»
Зустріч мала сильний емоційний момент, коли ветеран-журналіст, онук якого - полонений оборонець Маріуполя, звернувся до Волкова з проханням прокоментувати шанси повернення його онука з полону. «Мій онук уже третій рік у російській тюрмі. Останні півтора роки — жодного листа. Що ви можете зробити?» — запитав він.
Михайло Волков визнав: «Це одна з найскладніших тем. Ми можемо направити звернення до уповноваженої рф — Москалькової — через нашого омбудсмана. Також приймаємо листи для передачі полоненим. Але гарантувати результат ми не можемо».
Він також підтвердив, що окремо діє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який утворив регіональні робочі групи: «У Запоріжжі ми хочемо організувати прийом, щоб родини не їхали до Дніпра. Зараз ідуть перемовини щодо цього».
Ветерани: є програми, але вони часто невідомі самим ветеранам
Питання прав ветеранів — ще одна тема, яку підняв представник омбудсмана. «У 2024 році ми вже отримали понад 1000 звернень від ветеранів по всій країні. У Запоріжжі діє центр «Ветеран-ПРО» Але багато хто просто не знає, що він існує», — зазначив Волков.
Наразі команда уповноваженого готує моніторинг ефективності місцевих програм підтримки ветеранів. «Ми хочемо знати: хто отримує допомогу, чи діє система, чи доступна психологічна підтримка, реабілітація, фінансова допомога», — сказав він.
«Звертайтесь — ми відкриті до комунікації»
Михайло Волков не приховував: офіс Уповноваженого не має каральних функцій. Вони не можуть оштрафувати чи змусити, але можуть — і роблять — фіксацію, тиснуть на органи влади, скеровують звернення, стимулюють рух у вирішенні системних проблем.
«Ми не маємо права накладати штрафи чи ухвалювати рішення. Але ми змушуємо владу діяти. І ми відкриті до комунікації», — підсумував Волков.
У час, коли права людей щодня проходять випробування війною, бідністю, байдужістю і несправедливістю, навіть один офіційний лист чи дзвінок може стати початком змін. Принаймні — якщо адресований туди, де його почують.
Лана Карпенко
