Фронтові журналісти – як зв’язок між двома світами…
«Ви як зв’язок між двома світами – тим, де воюють, і тим, де допомагають, працюють, чекають»., - саме так визначили запорізькі медійники нелегку місію своїх колег, що працюють на «нулі» і на прифронтових територіях.
Безпековий захід, який проводився в Центрі журналістської солідарності з фронтовими журналістами, вилився у хвилюючу щиру розмову про головне – важкий шлях до перемоги, який разом з усіма долають і медійники, висвітлюючи героїзм наших воїнів світла, і злодійства російських загарбників. Щоб донести до людей правду про війну, вони повинні дбати, наскільки це можливо, і про власну безпеку.
- Спочатку для всіх це було доволі нелегко, ми ж ніколи в таких умовах раніше не працювали, хоча, як представник рятувальної служби, я була більш підготовленою. Але досвід роботи в умовах війни ми набували всі разом. Журналістам допомагали і мої колеги-рятувальники, які звикли працювати в екстремальних умовах, і прес-офіцери, які вже мали бойовий досвід, і психологи, бо важко було приходити до тями від руйнувань, людської біди, крові. На жаль, маємо і гіркий досвід. Наші журналісти, як ви знаєте, зазнали поранень, коли вели репортаж з місця ракетного ураження і потрапили під повторний обстріл.
- Звичайно, на 100% убезпечити себе неможливо – це війна. Але максимально подбати про власну безпеку, виконуючи необхідні правила, які вже напрацьовані, ми просто зобов’язані. Наші журналісти набули цей досвід, і зараз успішно працюють в зоні бойових дій, на прифронтових територіях і на місцях уражень в міському середовищі, - говорить Юлія Баришева, полковник цивільного захисту, керівник прес-служби ГУ ДСНС в Запорізькій області, член секретаріату ЗОО НСЖУ.
Прикметно, що більшість колег, яких ми називаємо фронтовими журналістами, і які прийшли на зустріч до Центру журналістської солідарності, – молоді дівчата. Красиві, мужні, енергійні, щирі і відкриті, попри всі труднощі, з якими кожній з них доводиться зустрічатися під час поїздок в зону боїв. Мабуть, саме тому, люди, які мешкають у прифронтових громадах, і українські вояки, які тримають фронт, не відмовляють їм у спілкуванні. І медійниці по крупицях збирають інформацію про цю страшну війну – для перемоги, для історії, для майбутніх поколінь.
Кіра Овес, (саме вона зазнала поранень під час зйомок на прильоті), Інна Гогой - власкори телеканалів «1+1» та «Інтер», Євгенія Назарова – радіо «Свобода», Дар’я Зирянова- телеканал «Ми -Україна», Карина Галунова – Суспільне телебачення, Світлана Залізецька - РІА «Південь», Світлана Карпенко- газета «Трудова слава», Ганна Логвиненко - відеооператор, фотокореспондент ГУ ДСНС – розповідали колегам про свою роботу, про навички безпеки, які необхідно знати всім і про цікаві долі та історії , які кожного разу дарує їм журналістська доля.
- Не перестаю дивуватись силі і стійкості наших людей. Приїжджаю в Оріхів, Гуляйполе - там вже рашисти каменя на камені не залишили, обстріли не вщухають, а вони живуть, посміхаються, думають про майбутнє. Говорю з ними і бачу, що вони вже вкрай змучені, виснажені, але віру в перемогу не втрачають. Ще й намагаються пригостити – щось на багатті приготували, самі постійно під КАбами і снарядами, а нам говорять: «Ви там обережніше. Бережіть себе!».
Я вже навчилася дбати про свою безпеку, бо до поранення іноді легковажила іноді. Мовляв, я ж журналістка, мене не зачепить. А в Гуляйполі якось з колегами отрапили під обстріл, вискочили, за будинок ховаємося, а рятувальник нам кричить: «Лягайте швиденько»! А ми ж «дівчатка», як же просто в пилюку падати. Присіли, очі позакривали… А тепер навчилися і падати, і бронік, і касочка завжди. Не можна легковажити. Треба жити і працювати, - розповідає Кіра Овес.
Принагідно Кіра подякувала НСЖУ і Запорізький Центр солідарності за підтримку і її, і колеги Ольги Звонарьової, яка разом з нею дістала більш важкі поранення і досі відновлюється.
Зі слів подяки за допомогу журналістам розпочала свою розмову з колегами і Інна Гогой. Її колега оператор, член спілки Володимир Кіт зараз відновлюється після важкого поранення. НСЖУ надала йому матеріальну допомогу, а Запорізький Центр журналістської солідарності відкрив збір коштів на реабілітацію колеги і банка активно поповнюється.
- «Ми разом – і в цьому наша сила». Цю фразу, як могутнє заклинання, неодноразово повторюють мені під час зйомок і воїни ЗСУ, і люди, що живуть під обстрілами на прифронтових територіях. Їм дуже важко, вони стомилися, але не втратили віри. «Пишіть, показуйте все, що відбувається, нам це дуже потрібно, - говорять вони. - Ви нам потрібні». І для нас, журналістів, це дуже дорогого вартує. Тому і стараємося дбати про свою безпеку, берегтися, бо нашу роботу за нас ніхто не зробить, -– говорить Інна.
Євгенія Назарова і Карина Галунова часто готують репортажі з передової, зустрічаються з військовими. Вона відзначають, що зараз на фронті дуже важко, ситуація складна. Бойові дії ведуться постійно.
- Наші воїни тримають фронт понад людські сили. І ми бачимо, коли приїжджаємо, що вони дуже стомилися. Але при цьому під час зустрічі посміхаються журналістам: «Все добре! Все буде добре!» і намагаються підтримати, зарядити нас оптимізмом, підтримати. Які люди сильні, віддані, які долі! Говориш – і не можеш стримати хвилювання і гордості за них. Може, тому у нас і немає страху. А є обережність. Думаємо, як зробити свою справу, як найкраще розповісти про наших захисників, їх мужність, їх відданість, готовність захищати нашу землю і всіх нас до останнього подиху, а для цього треба повернутися до редакції живими і неушкодженими. І бігаємо, і падаємо, і знімаємо на ходу… Працюємо і віримо, - говорить Карина Галунова.
І наостанок цього цікавого і хвилюючого заходу співкоординатори Запорізького Центру журналістської солідарності та Юлія Баришева від імені ГУ ДСНС в Запорізькій області вручили фронтовим журналістам-учасникам зустрічі сувеніри та новорічні подарунки і привітали їх зі святом.
А тепер - кілька порад від наших вже досвідчених колег з безпеки під час роботи на прильотах та на прифронтових територіях:
- Одяг і взуття повинні бути теплими і зручними.
- Бронежилет, шолом, аптечка – постійні і беззаперечні атрибути журналіста.
- Дивитися під ноги і навколо, бути зібраними і уважними.
- Пересуватися і працювати швидко.
- В разі небезпеки ховатися в укриття чи просто падати, без затримки і роздумів.
- Бззаперечно слухати прес-офіцера, рятувальників чи супроводжуючих осіб. Вони дбають про вашу безпеку. Вони досвідчені і підготовлені.
- Ні в якому разі не намагатися кудись побігти самостійно.
- Бути готовим надати собі чи колезі першу допомогу.
- Слухати, дивитись, думати, діяти.
Валентина Бистрова
Фото Дар’ї Зирянової
