Радіодиктант національної єдності-2024, приурочений до Дня української писемності і мови, вже третій рік поспіль після повномасштабного вторгнення об’єднує у гостинній затишній локації – Центрі журналістської солідарності Запоріжжя - журналістів-переселенців, журналістів-ветеранів і представників місцевих медіа, які долучаються до його написання.
Всеукраїнський радіодиктант проводиться з 2000 року і відтоді є одним із найбільших україномовних флешмобів. Його метою, є не перевірка, власне, нашої грамотності, а передусім об’єднання людей навколо України і української мови в усьому світі.
Авторкою тексту Радіодиктанту-2024, що мав назву « Магія голосу», стала українська письменниця та есеїстка Оксана Забужко, а читав текст поет і військовий Павло Вишебаба, який мобілізувався до лав ЗСУ з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Прикметно, що цього року текст диктанту став своєрідним дарунком Оксани Забужко до ювілею Українського Радіо, яке 16 листопада 2024 роки відзначатиме своє сторіччя.
Атмосфера написання диктанту саме у Центрі журналістської солідарності Запоріжжя була водночас і затишною, і доброзичливою, і щемливою. А після написання відбувся традиційний обмін думками щодо граматики і особливо розділових знаків цьогорічного тексту. І, звісно, журналісти охоче ділилися своїми першими враженнями.
- Писати диктант разом з колегами - особливе відчуття єдності. Приємно, що цього року його текст був саме про радіо, до якого і я багато років була причетна на обласному рівні, - зазначає колишня директорка «Радіо Запоріжжя» Ніна Деркач.- Довелося підбадьорити сусіда, який трохи "забуксував" на задовгому складному реченні, розгубився, але все ж до фінішу дійшов. Мені текст не здався дуже складним, однак відчуваю, що з пунктуацією не все гаразд. Але ж головне - не перемога, а участь!
Журналіст-ветеран Олександр Кирбятьєв, котрий цього дня завітав до Центру журналістської солідарності, писав радіодиктант вперше, тому був дуже схвильованим і розчуленим, але після написання він зізнався, що отримав лише позитивні емоції, а над помилками «попрацює» вдома.
- Цього року було цікаво, який текст придумає улюблена письменниця Оксана Забужко? Напередодні дізналася, що буде про Українське радіо, трепетну для нас тему, - враженнями головна редакторка віжн-радіо «На дотик» Ольга Вакало. - Текст сподобався, впевнена, що із пунктуацією не впоралася, у мене там точно будуть помилки, навіть не уявляю, чи є хтось із учасників, хто "здолає" усі авторські розділові Оксани Стефанівни. Але мені важливою у кожному диктанті є не граматика, а національна єдність. І цей текст точно про неї, бо про неї і для неї багато років працює Українське радіо. Щиро вдячна і Павлу Вишебабі - гарно і з повагою до дописувачів читав текст. В цілому, дуже рада, що з колегами-спілчанами провела цей час.
Радіожурналістка-переселенка з Енергодара Алла Шамрай вже втретє долучається до написання диктанту саме у Центрі журналістської солідарності Запоріжжя. А до тимчасової окупації Енергодара Алла писала його з подругами у рідному місті, про це їй нагадують щемливі світлини і занотовані враження у соцмережах, які сьогодні гріють душу і вселяють надію на якнайшвидше повернення додому.
- Диктант пишу щоосені вже багато років поспіль. Немає жодних невідкладних справ, які могли б цьому завадити,- зізнається вона.- Для мене і, гадаю, для більшості моїх колег, цьогорічний текст був складним щодо пунктуації. Але ж його зміст! Для нас, радійників, це справжній дарунок від відомої української письменниці Оксани Забужко сторіччя Українського радіо: МАГІЯ ГОЛОСУ! А щодо розділових знаків…Тут я просто "ввімкнула" інтуїцію і сподіваюсь, що вона не підвела.
Людмила Долженко – секретар НСЖУ
Світлини Дар’ї Зирянової