Олександр Павлов: «Запорізький Центр журналістської солідарності – форпост підтримки і допомоги»
Олександр Павлов – військовий журналіст і фіксер, який від початку війни висвітлює її події для зарубіжних ЗМІ, - один з найперших відвідувачів Запорізького Центру журналістської солідарності, який був створений 15 липня 2024 року. І вже за кілька днів Олександр отримав у нас перший комплект захисного спорядження – бронежилет, шолом і аптечку від ЮНЕСКО і поїхав разом з фінськими журналістами на лінію фронту під Харків, готувати репортаж для європейських медіа. Зателефонував до ЦЖС подякував за надійний, хоч і нелегкий на вагу захист, надіслав фотографії…
Так і повелося – з довгих і небезпечних шляхів війни виходив час від часу на зв’язок, а коли повертається до рідного міста у відпустку, неодмінно приходить до Центру журналістської солідарності, поспілкуватися з колегами, попрацювати в коворкінгу чи взяти участь у тренінгах, поділитися досвідом безпечної роботи на прифронтових територіях з колегами, які виїжджають у «гарячі точки», познайомити з своїми воєнними публікаціями про війну в Україні в зарубіжних медіа, бо світ повинен знати страшну правду про неї. А несуть її людям саме журналісти. Місія відповідальна, почесна і дуже небезпечна.
І кожного разу, під час спілкування з колегами Олександр Павлов відзначає роль Центру журналістської солідарності НСЖУ.
- Це абсолютно унікальне явище – Центри журналістської солідарності, - говорить він. – Створені у час війни для підтримки журналістів, вони стали справжніми форпостами допомоги медійникам. Я добре обізнаний з роботою нашого Запорізького Центру. Завжди читаю ваш сайт, сторінку у Фейсбуці. Бачу, як ви допомагаєте колегам повернутися в професію, як проводите безпекове та професійне навчання, надаєте юридичну та соціальну допомогу, дбаєте про відновлення психологічної стабільності, як охоче йдуть до коворкінгу попрацювати в разі необхідності журналісти місцевих ЗМІ і тягнеться сюди медійна молодь. Журналісти важливі – ви дійсно доводите це своєю роботою.
- Не менш потрібна ваша робота і нам, тим, хто зараз працює на прифронтових територіях чи на «нулі», висвітлюючи війну, документуючи злочини російських загарбників. Говорю це з повною відповідальністю, бо сам постійно відчуваю підтримку Центру. Я вже не раз випробував у «гарячих точках» надане ЦЖС захисне спорядження, і знаю чимало колег, яких воно теж убезпечує під час роботи, - підкреслює Олександр Павлов.
- З вдячністю згадую, як після поранення в зоні бойових дій я одержав матеріальну допомогу від ЦЖС. Тоді я зміг швидко відновитися і повернутися в стрій. Але війна – важка робота, важке психологічне випробування для кожного з нас, особливо ж для тих, хто бачить її у всій кривавій жорстокості і несправедливості. Журналісти, на жаль, теж не залізні, бо стільки болю і горя серцю витримати важко. І я знову потрапив до лікарні. Про допомогу не просив – вона прийшла сама. Це було ще дуже важливим уособленням журналістської солідарності, коли ти відчуваєш, що ти – не один, тобі завжди підставлять дружнє плече твої колеги і Центр журналістської солідарності НСЖУ. Завдяки цій підтримці я знову повертаюся до роботи. Війна триває, і моє місце там, де я найбільш потрібен. Дякую ЦЖС і колегам! Разом до Перемоги!
Валентина Бистрова
На фото:
Олександр Павлов у захисному спорядженні, наданому ЦЖС під час відрядження на «нулі»
В ЦЖС на тренінгу «Свобода слова за часів незалежності України та в період війни»
Фото Дар'ї Зирянової
