Журналісти документують історії про зниклих безвісти
Протягом п’яти місяців у Запоріжжі тривав проєкт «Ми не одні, допомога поруч», який був покликаний допомогти родинам зниклих безвісти за особливих обставин у воєнний час. Реалізувався він за сприяння громадської правозахисної організації «Егіда-Запоріжжя», яка з перших днів повномасштабного вторгнення займалася підтримкою, юридичною допомогою і супроводом людей, котрі шукають своїх безвісти зниклих рідних. В межах проєкту вдалося обʼєднати потужну команду фахівців - юристів, правозахисників, правоохоронців, суддів, представників експертних установ.
Інформаційну кампанію «Знайти. Неможливо забути» здійснювало віжн-радіо «На дотик». Творча команда цього незалежного медіа створила серію відеоподкастів, промо-роликів, публікацій, мультимедійних матеріалів і на їхній основі – документального фільму з реальними історіями жінок – мами, дружини і вчительки, які поділилися своїми переживаннями, своїм болем і своєю надією. Ці історії дуже щемливі і зворушливі. Мама військовополоненого Ольга живе з надією, що вже невдовзі побачить свого сина, з яким обірвався зв’язок у квітні 2022-го, саме тоді вона дізналась, що він зник безвісти при переході на «Азовсталь» – і відтоді жінка не припиняє його пошуків.
Зворушливу історію про свого колишнього учня розповіла вчителька історії Наталія Діордієва. Вона весь час тримала з ним зв’язок у месенжерах, навіть коли його не було, все одно писала, аби так підтримати хлопця. Військовослужбовець Олександр Деменко пройшов Маріуполь, Азовсталь, 20 місяців пекла російського полону. 31 січня 2024-го захисник із Запоріжжя повернувся в Україну під час обміну військовополоненими, а нині проходить реабілітацію.
Ще одна героїня – Наталія - розповіла про важку втрату – її чоловік загинув у перший рік повномасштабного вторгнення. І з цим болем вона нині вчиться жити, долаючи різні періоди горювання. І не лише жити, а й іншим допомагати. Тим жінкам, які лише нещодавно втратили своїх синів, чоловіків чи близьких, бо війна триває. І ніхто достеменно не знає, до чиєї домівки вже завтра може долетіти страшна звістка з фронту.
Перші підсумки проєкту «Ми не одні, допомога поруч» підбили під час засідання Круглого столу, який відбувся у Незламному Хабі Запоріжжя. Голова правління ГПО «Егіда-Запоріжжя» Антоніна Шостак зазначила, що проєкт допоміг консолідувати зусилля органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів і громадських організацій. А для неї, як керівника ГПО, допомога родинам зниклих безвісти за особливих обставин - це певна місія, яку вона визначила для себе саме на період військового стану, тому консультації триватимуть й надалі. Окрім того, всі охочі відтепер зможуть скористатися чат-ботом, який був створений в межах проєкту. В ньому зібрана вся необхідна інформація для тих, хто шукає своїх безвісти зниклих рідних, як військових, так і цивільних.
Антоніна Шостак вручила Подяки найактивнішим учасникам проєкту – правоохоронцям, юристам, психологам, представникам органів місцевого самоврядування і громадських організацій. Отримали відзнаки і журналісти. Зокрема, Подяку за плідну співпрацю на інформаційному фронті та небайдужість до чужого горя і біди вручену Центру журналістської солідарності Запоріжжя, який провів низку заходів в межах проєкту. Один з них - «Журналісти важливі. Журналісти потрібні!» відбувся наприкінці квітня з нагоди Всесвітнього дня свободи преси з метою підтримки журналістів, які нині перебувають у полоні та в’язницях - за надуманими обвинуваченнями, на тимчасово окупованих територіях, а також тих медійників, яким вдалося виїхати з окупації та релокуватися із зони бойових дій.
Подяки за особистий внесок у реалізацію проєкту отримали голова Запорізької обласної організації НСЖУ Наталія Кузьменко, творча команда віжн-радіо «На дотик», а також головна редакторка релокованої Оріхівської газети «Трудова слава» Світлана Карпенко і кореспондентка газети «МІГ» Ганна Чуприна, які сприяли розміщенню публікацій про перебіг проєкту у своїх виданнях.
Людмила Долженко
