Свято патріотичної музики – «Україна – це ми!»
Запорізька обласна філармонія стала для нас, журналістів-переселенців справжньою культурно-мистецькою меккою. Саме у філармонії, під час концертних програм, ми можемо на деякий час забути про страшну війну, перезавантажитися, отримати насолоду від прекрасного.
Не став винятком і цьогорічний День Конституції України. Потужну, патріотичну, і в той же час ніжну і зворушливу, та втім як і завжди, концертну програму «Україна – це ми!» запропонували своїм шанувальникам артисти філармонії. – каже Тамара Борт, журналістка з Гуляйполя, - Півтори години промайнули так швидко, що ми навіть не помітили, бо хотілося слухати і дивитися ще і ще. Пісні, народжені війною та присвячені нашим захисникам і захисницям, задали святковому концерту високу патріотичну ноту. Про український народ, який не зламати і не здолати, співали провідні солісти Юлія Якса, Анастасія Литвин, Микола Квєтков та Юлій Гаврилов.
Артисти ансамблю «Запорожці» під керуванням заслуженого артиста України Сергія Черногора презентували як сучасні пісні, так і перлини української народної музики, пісні й танцю. Особливого настрою додав виступ юних артистів з дитячого ансамблю народного танцю «Дружба» під керуванням Вікторії Оленяк.
Це найменше, що можна сказати про виступи артистів, які тримають мистецький фронт. Дякуємо вам, наші найкращі - творчий колектив і його керівник - заслужений працівник культури України Ірина Конарева! Доземний уклін нашим славним захисникам за те, що маємо можливість жити, працювати й відпочивати!
Про свої враження від святкового концерту ділиться журналістка з Енергодару Алла Шамрай:
- День Конституції України - велике державне свято. Та якось не дуже «святково» на душі, коли від дорогої тобі людини вже третій день жодного телефонного дзвінка, а в мережах невтішні вісті з рідного міста. Відписуюсь друзям на привітання і... чекаю, щоб вгамувати хоч якось тривогу, роблю кукли-мотанки для наших іменників з Центру журналістської солідарності. Трохи відлягло. Так буває, коли руки зайняті корисними справами, а голова добрими думками. І раптом нагадування: «Ти ж не забула? Ввечері святковий концерт у філармонії!».
Вкотре подумки дякую долі за те, що у вересні 2022-го привела мене до звичайно ж найкращого в Україні Запорізького Центру журналістської солідарності НСЖУ, заручила тут підтримкою, розумінням і допомогою у всіх її проявах, а ще всьому колективу філармонії, очолюваної милою, привітною Іриною Конарєвою, за запрошення на концерти! Це два святих для мене місця, де тепло і затишно, як вдома...
У прифронтовому храмі культури концерт «Україна - це ми!», присвячений значній події. З перших хвилин переповнену залу поглинають улюблені «Запорожці». Кожен їх виступ, а також солістів філармонії можу дивитись десятки разів! І кожного разу з величезним задоволенням!
Сміюся. Згадую. Плачу і не соромлюся сліз. Мрію. Шукаю на сцені в променях ліхтарів знайомі обличчя артистів. Радію. До хрипоти кричу разом з глядачами : «Браво!». Знову плачу. Розчулена глибокими піснями... народними піснями і танцями... Вподовж всього дійства червоною ниткою велика подяка героям, що на фронтах наближають нашу перемогу і Вічна слава і пам'ять полеглим за нашу свободу, за можливість жити та насолоджуватись кожною дарованою тобі хвилиною. Тут, у нашій чудовій філармонії, завжди так: кожен концерт завершується словами: «Слава Україні!» - Зал скандує – «Героям слава!».
Долоні печуть від оплесків!..
Тамара Борт, Алла Шамрай
