Вишивана моя Україна
З нагоди Всесвітнього дня вишиванки журналісти-переселенці, представники місцевих медіа, а також журналісти, які працюють на прифронтових територіях і колеги-ветерани за сприяння Центру журналістської солідарності Запоріжжя і його натхненних координаторок – голови обласної організації НСЖУ Наталії Кузьменко та відповідального секретаря Валентини Манжури - зібралися у затишній залі приміщення Студії театрального мистецтва Performance.
Саме тут відбувся музично-театральний захід «Вишивана моя Україна: обереги вірності і любові», де на присутніх чекала цікава і зворушлива зустріч із запорізькими майстринями.
Одна з них – знана не лише у Запоріжжі, а й в Україні, писанкарка, майстриня декоративно-вжиткового мистецтва Наталія Бабенко. Вона розповіла журналістам, що її творчий шлях розпочався ще наприкінці 90-х років, саме тоді мисткиня створила свої перші «зернові писанки».
- А згодом, у 2004 році мене запросили до Коломиї, де у Музеї писанкового розпису я презентувала свою першу виставку «зернових писанок», яка отримала багато схвальних відгуків. Це для мене було дуже високим визнанням, - розповіла Наталія Бабенко. – Потім був Всесвітній з’їзд писанкарів у селі Космач - одному із центрів мистецтв та ремесел Гуцульщини, що в Івано-Франківській області. Там же згодом відбулися перший Міжнародний фестиваль «Великдень у Космачі» і другий Всесвітній з'їзд писанкарів. Я чула схвальні і навіть дещо здивовані відгуки, що, мовляв, із Запоріжжя, яке не мало власної помітної історії писанкарства, майстриня привезла такі роботи. І дуже раділа з того, що можу прославити своє українське місто, яке люблю, і хочу, щоб тут відроджувались і розвивались наші давні ремесла і декоративно-вжиткові мистецтва, бо це – душа запоріжців – творча, вільна і сильна.
Пані Наталя створила ще одну власну унікальна техніку, яку майстриня називає «малювання нитками», яка, за її словами, з’явилась випадково, під час локдауну. Свою нову колекцію Наталія Бабенко розширила з початком повномасштабного вторгнення. Перша її робота, створена під час війни, - «Дерево життя і маки», що символізує силу України. За словами майстрині, «Запоріжжя – потужне, патріотичне і незламне місто, яке робить все для Перемоги. А творчість додає поштовх для нових проєктів».
Про свою колекцію великодніх писанок розповіла і майстриня з вишивки Віра Лобач. Ці роботи журналісти мали змогу бачити і під час презентації виставки «Запорізький край у писанці», яку представили майстрині ГО «Запорозькі берегині» у Центрі журналістської солідарності Запоріжжя напередодні свята. Вишивкою пані Віра займається давно, у її творчому доробку є також вишиті рушники і сорочки-вишиванки.
Родзинкою заходу стала участь у презентації власних творчих доробків і наших медійників – самодіяльної мисткині, журналістки-переселенки з Енергодару Алли Шамрай і запорізької журналістки Світлани Костюк. Алла презентувала авторську колекцію ляльок-мотанок і зізналась, що нинішній рік присвячує саме цим оберегам, а в кожну мотанку вона закладає особливі побажання для своїх друзів і колег.
Зі своїми творчими роботами присутніх ознайомила і журналістка Світлана Костюк. Вона продемонструвала присутнім власні вироби з патріотичною символікою, обереги і вишиті великодні писанки.
А потім майстрині вручили виготовлені власноруч обереги нашим прифронтовим журналістам, щоб під час виконання професійних обов’язків вони відчували себе захищеними силою української землі і духовною силою наших давніх героїчних предків.
- Дякую за обереги, дякую за вашу творчість, дорогі колеги, яка у ці важкі часи допомагає всім у боротьбі за звільнення України від ворогів. І ваші подарунки, і сам захід мене дуже розчулили, важко навіть говорити, - зазначив маріупольський тележурналіст В’ячеслав Твердохліб, який три доби пішки через степи і блокпости вибирався з окупованого Маріуполя на підконтрольну Україні територію, зумівши зберегти безцінні фотоматеріали про звірства російських загарбників у його рідному місті. – Ви знаєте, рашисти хочуть нас знищити, позбавити нас нашої історії, наших традицій, бо народ без коріння легко морально зламати та перемогти. Але ми не дамо цього зробити, ми збережемо і примножимо те духовне багатство, ті традиції, які з дідів-прадідів живлять нас силою і натхненням, вірою в перемогу над злом. І в цьому сенсі наш захід і те, що роблять мої колеги і наші запорізькі майстрині – просто безцінні, - схвильовано зазначив журналіст.
Під час музичного-театрального дійства звучали проникливі українські пісні про два кольори, про сорочку-вишиванку і про материнський рушничок. Журналісти-письменники прочитали свої вірші на цю вічну і таку щемно-хвилюючу тему.
А наприкінці заходу гостинний господар - керівник та режисер у Студії театрального мистецтва Performance Геннадій Широченко презентував присутнім нові прем’єри вистав та концертних програм театру, які відбудуться впродовж травня.
Людмила Долженко, Валентина Бистрова
Світлини Сергія Біжка
