Запорізькі журналісти при виконанні професійних обов’язків
22 березня о 4 ранку запоріжці прокинулись від потужних вибухів, які тривали близько двох годин. Від ворожого ракетного обстрілу троє людей загинуло. Пошкоджень зазнала гребля ДніпроГЕС, 10 приватних будинків знищено вщент і декілька сотень багатоповерхівок також були пошкоджені.
Як тільки пролунав відбій повітряної тривоги, запорізькі журналісти вирушили фіксувати наслідки ранкових російських атак. На місцях прильотів працювали представники як місцевих, так і всеукраїнських ЗМІ. Серед них — кореспондентка телеканалу «РАДА» Єва Міронова.
- Сьогодні були три важливі включення. Два в новини, один у Лайф. Важко в таких зйомках зрозуміти, що ти вже нічим не можеш зарадити, не можеш врятувати загиблих. Особливо важко чути про загиблих дітей. Це наше місто й ми разом відчуваємо його біль..., — розповідає журналістка.
- Я прокинулась одразу ж після першого прильоту. Найперша емоція - це злість на росію, ненависть до ворога. А далі треба вставати перевіряти заряд акумуляторів, ставити на заряджання додаткові акуми, одним словом починаєш потроху підготовку до зйомки наслідків цих прильотів. Далі спати вже не можливо було - моніториш новини, рахуєш прильоти, заспокоюєш собаку, морально налаштовуєшся працювати. З кожним вибухом в голові лише одна думка: «Хоча б люди не постраждали», - про ранок 22 березня розповідає телеоператорка каналу «Ми - Україна» Дарʼя Зирянова.
Запорізький фотожурналіст Ігор Лавров прибув одним із перших на місце прильоту одного з критичних обʼєктів інфраструктури.
- Поспішаю зробити документальні кадри, відбій ще не настав. Знов вибух. Намагаюсь не панікувати. Тут знов два потужні прильоти по околиці. Повертаюсь у безпечне місце, на узбережжя де вовсю палає вогонь. Пауза. Знов бубуух. Міняю місце. Документ вже зафіксовано, - так сказав Ігор.
Важка професія журналіста під час війни потребує на тільки майстерності, а й витримки, психологічної стійкості. Запорізькі журналісти – самі такі, справжні фахівці, які в змозі виконати саме найскладніше завдання.
Фото Дар’ї Зирянової та Ігоря Лаврова (гребля ДнепрГЕСу)
