Бернхард Класен: «Я сьогодні один з вас – і ми разом»
Центр журналістської солідарності НСЖУ в Запоріжжі став осередком спілкування і допомоги не тільки для журналістів-переселенців та місцевих медіа, а й для зарубіжних колег, які їдуть до нас висвітлювати події на передовій та життя прифронтових громад. Вперше німецький журналіст Бернхард Класен відвідав Центр в березні 2023 року.
- Тут, у вашому Центрі, я відчуваю, що я не один. А якщо сказати точніше, я – один з вас. І це в моєму розумінні і є солідарність. - Це вже моя друга зустріч з запорізькими колегами у ЦЖС, - зазначив він. – Сподіваюсь, що буде і третя, і четверта, я приходитиму сюди кожного разу, коли відвідувати Запоріжжя – поспілкуватися, розповісти про свою роботу. До того ж, наступного разу я планую скористуватись вашим захисним спорядженням. Вже й приміряв його воно зручне, надійне. Аптечка добре укомплектована. І, я ще раз підкреслюю головне: тут я – один з вас і ми – разом.
Принагідно зазначимо, що Бернхард вже десятий рік активно працює в Україні, вперше приїхав сюди висвітлювати події на Майдані. А потім були події в Криму і на Сході – Донецьк і Луганськ. Вивчив українську мову, тому вільно спілкується з людьми всюди, куди занесе його журналістська доля. За рік повномасштабного вторгнення росії в Україну Бернхард побував майже в усіх «гарячих» точках - Бучі, Ізюмі, Херсоні, Харкові, Запоріжжі, а також в Одесі, Ужгороді, Полтаві, Чернівцях. Звідусіль готує фоторепортажі для німецької газети «TAZ» та декількох сайтів.
В перший свій приїзд до Запоріжжя Бернхард Класен побував в населених пунктах, що найбільше постраждали від ворожих обстрілів, знімав розбомблений напередодні житловий будинок у місті, багато спілкувався з людьми. Цього разу він знімав фоторепотаж з прифронтового Гуляйполя.
- В цьому місті я вперше був ще до повномасштабної війни, у 2018 році. Мене цікавила історична постать Нестора Махна, тож я відвідав його будинок-музей, був у краєзнавчому музеї. Містечко дуже сподобалося - таке затишне, зелене і ошатне, привітні люди. Побачене зараз викликало шок. Все розбите, суцільні руїни і згарища. Зараз у Гуляйполі мало людей. Ті, з ким я спілкувався, дуже раділи, - говорить Бернхард. - Запам'яталася жінка, яка сказала, що нікуди не поїде, бо це її місто. Люди там живуть у підвалах, їм важко. І все ж, вони не впадають у відчай.
Найбільше мене вразили їхні очі… Був в них і сум, але вони світилися вірою і надією. І люди мені посміхалися. А мені було важко. Я прощався з ними і знав, що скоро буду в безпечному місці, а вони залишаться там, де обстріли, де кожна мить може стати останньою. Буду писати про це, щоб мої співгромадяни у Німеччині знали, яка жахлива війна в Україні.
Добрим словом згадав німецький журналіст і героїчних працівників Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, з якими він їздив на прифронтові території, і які, ризикуючи собою, постійно доставляють туди воду, їжу, іншу гуманітарну допомогу, навіть корм для собак і кішок, що залишилися без господарів. Висловив Бернхард і особисту вдячність начальнику відділу зв’язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю ГУ ДСНС Юлії Баришевій. Від себе додамо, що Юлія – член Секретаріату Запорізької обласної організації НСЖУ і постійно співпрацює з Центром журналістської солідарності.
Бернхард Класен також розповів про зворушливі зустрічі у Німеччині з українськими переселенцями, відповів на безліч запитань, подякував за цікаву розмову. За його словами, подібних зустрічей у нього не було в жодному місті України. На згадку про зустріч запорізькі медійники подарували Бернхарду символічні подарунки.
Валентина Бистрова, фото Дар’ї Зирянової та Ніни Деркач
