Сексуальне насильство – цілеспрямована зброя російських загарбників
Висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: що потрібно знати журналістам?” - таку назву мав тренінг для представників місцевих медіа Запоріжжя і області, який відбувся на базі навчально-тренувального центру «Вогник».
За дев’ять років війни росії в Україні сексуальне насильство стало методом залякування місцевого населення, розправи з незгодними, ослаблення українського суспільства, тиску і шантажу. Тема сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), набула надзвичайної актуальності. Саме тому Національна спілка журналістів України за підтримки Фонду доктора Деніса Муквеге проводить серію тренінгів для журналістів і журналісток із належного висвітлення цієї вкрай важливої теми.
Що таке сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК)? Які його види і актуальність в умовах повномасштабного російського вторгнення – на цьому акцентувала свою увагу правозахисниця, громадянська журналістка, колишня політична ув’язнена, директорка з комунікацій ГО СЕМА Україна, лауреатка Національної правозахисної премії Людмила Гусейнова. Вона, зокрема, зауважила, що сексуальне насильство, пов’язане з війною – це не лише зґвалтування, а й погрози та спроби зґвалтування;тортури сексуального характеру;примусове роздягання;примус до спостереження за сексуальним насильством над іншими людьми;катування через статеві органи;примусове утримання жінок та чоловіків в одному приміщенні.
«Будь-яка форма сексуального насильства внаслідок війни може завдати глибокої психологічної травми, що пов’язана з руйнуванням фізичної, соціальної, психологічної та духовної цілісності людини», - підкреслює Людмила Гусейнова. А відтак – за відсутності належної професійної допомоги - ця травма матиме довготривалі наслідки для постраждалих і свідків, а також їхнього оточення.
Як журналістам записувати інтерв’ю з потерпілими від сексуального насильства, адже люди переживають сексуальну травму як повну втрату контролю? З ними сталося те, чому вони не могли запобігти. Пані Людмила запропонувала присутнім розділитися на три команди і виконати практичне завдання відповідно за трьома конкретними змодельованими ситуаціями і сама виступила у ролі «потерпілої особи».
Зокрема, «героїнею» нашої команди стала жінка, котра три роки перебувала у ворожому полоні, а після свого звільнення вже два місяці проживає у шелтері. Ця жінка пережила багато різних історій, пов’язаних з насильством. Як з нею говорити і які питання задавати, аби не зашкодити? На що звернути увагу насамперед, а від чого відмовитися, адже варто визнати, що розмова, радше за все, буде доволі складною. Так власне і сталося, наша «героїня» не всі запитання журналістки (у цій ролі виступила головна редакторка віжн-радіо «На дотик» Ольга Вакало) сприйняла схвально. Згодом вона пояснила чому, зробивши детальний аналіз виступів кожної із трьох команд, вказавши і на помилки колег під час спілкування з потерпілою, і на правильно зроблені акценти. Це був цікавий практичний досвід, який показав, що журналістам ще є над чим працювати, адже тема доволі складна і без відповідних знань про те, як спілкуватися з потерпілими, аби їм не зашкодити, не обійтися.
Отже, насамперед журналісти мають узгодити місце проведення інтерв’ю із постраждалими. Запитати у них, скільки часу вони готові спілкуватися і кого хотіли б бачити поруч із собою в приміщенні (наприклад, друзів чи рідних). Бажано, щоб під час розмови був присутній психолог. Журналіст має запитати, чи є деталі, яких потерпілі воліли б не згадувати у розмові і запевнити їх у тому, що вони не повинні відповідати на питання, які викликають у них дискомфорт.
Про правові аспекти роботи журналістів, які працюють із тематикою СНПК, нагадала координаторка лінії правової допомоги Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», адвокатка Регіна Харченко. «Ключовий принцип спілкування журналістів з людьми, котрі постраждали від сексуального насильства – не нашкодь», - зазначає вона, - Тобто, своїми публікаціями ви маєте допомогти і не нашкодити потерпілим, а їхніми історіями зафіксувати злочини, заподіяні військовими рф в Україні, аби згодом можна було притягнути їх до відповідальності».
Про належні підходи до створення матеріалів із теми СНПК розповіла перша секретар Національної спілки журналістів України, співголова експертної групи Європейської федерації журналістів з питань гендерної рівності і різноманітності Ліна Кущ. - «Висвітлюючи цю проблематику для журналістів головне – не лише розкрити суспільно важливу тему, а й подумати про наслідки для людини, яка погодилась вам дати інтерв’ю», – зазначила вона. Ліна Кущ, зокрема, рекомендує журналістам на початку розмови з потерпілою жінкою, розповісти про те, який матеріал вони готують, де його опублікують, у якому форматі і для якої аудиторії. – «Не ставте надто прямих запитань, поважайте приватність співрозмовниці і в жодному разі не впадайте у сенсаційність під час опрацювання матеріалу», - підкреслила спікерка.
Наприкінці тренінгу учасники переглянули відеопоради від української журналістки, учасниці програми професійного захисту «Резиденція в Косові» Людмили Макей про фіксування воєнних злочинів у вигляді насильства.
Додамо, що тренінг у Запоріжжі був проведений у межах реалізації проєкту «Сприяння соціальній інтеграції постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та порушення ланцюгів стигми», який виконує Національна спілка журналістів України за підтримки Фонду Муквеге.
Людмила Долженко
Світлини Дар’ї Зирянової
