«Передусім – чесність і здоровий глузд!»
На запрошення Івано-Франківського Центру журналістської солідарності відбувся тренінг на тему «Журналістські стандарти під час висвітлення подій в умовах війни. Робота військового кореспондента», який провів прес-офіцер ВМКЦ Західного регіону, член НСЖУ Тарас Грень.
У чому різниця між військовою і цивільною журналістикою? Які навички потрібно мати, щоб висвітлювати події в зоні бойових дій? Які особливості роботи журналіста в умовах війни? Про ці й інші запитання йшлося під час півторагодинної зустрічі полковника ЗСУ та майбутніх медійників.
«Передусім, це має бути чесність перед собою і певна кількість здорового глузду й страху. Також – акуратність у роботі з технікою, розуміння всіх подій, які відбуваються у військових підрозділах, їхніх дій. А ще розуміння певних неписаних правил, які є в кожному військовому колективі», – наголосив військовий журналіст.
Щодо різниці між військовими й цивільними журналістами, то вона, за словами Тараса Греня, полягає передусім у тому, що першим надається беззаперечне право перебувати на передових позиціях, оскільки вони, окрім журналістського фаху, мають ще й базову військову підготовку.
Якщо цивільний журналіст збирається в зону бойових дій чи на прифронтову територію, то обов’язково має знати ази медичної справи. Обов’язковими є й наявність захисних засобів – шолому і бронежилета, медичної аптечки й уміння її використати. Потрібне також елементарне розуміння військових колективів, усвідомлення того, що в певний момент може виникнути необхідність припинити знимкування. До речі, полковник Тарас Грень повідомив, що тепер отримати бронежилети, шоломи й тактичні аптечки можна в Центрах журналістської солідарності, які з ініціативи НСЖУ створено в шести обласних центрах України, зокрема, один із перших – в Івано-Франківську.
«Журналіст має працювати, як і медик. Його головна мета – не зашкодити. Треба розуміти, яким чином твоя інформація може бути використана як на користь України, так і проти неї», – наголосив прес-офіцер.
Під час тренінгу йшлося також про підміну понять, як одного зі способів пропаганди, про те, як важливо знати історію української боротьби за незалежність, адже саме забуття нашого протистояння завжди було метою ворога.
Щодо загальних обмежень воєнного часу для медіа в зоні бойових дій, на прифронтових територіях, то військовий журналіст Тарас Грень для тих, хто перебуватиме в зоні потенційного ризику, виокремив такі: не забувати, що журналіст на війні є ціллю номер один, адже ворог намагається всіма силами сховати і применшити свої військові злочини, а також свою військову присутність на території України. Чітко знати своє місце в побудові військового строю й те, де маєш знаходитися під час проведення тієї чи іншої військової операції – від штурму до оборони. Не обов’язково брати велику камеру. Можна зробити унікальні фото й телефоном чи фотоапаратом-«мильничкою», які зафіксують те, що відбувалося під час тих чи інших воєнних дій.
Тарас Грень ознайомив присутніх з унікальними артефактами з фронту, зібраними ним і його колегами в різних точках бойових дій. На запитання, у чому основний меседж Тараса Греня, він відповів: «Вірте в ЗСУ! Вірте в Україну! Ми маємо довести війну до фізичного і логічного завершення, щоб не залишати її нашим дітям. Наші діти мають жити в світлій, процвітаючій державі Україна!».
За інформацією Івано-Франківського ЦЖС.
