Запорізькі журналісти писали Радіодиктант національної єдності
27 жовтня, у День української писемності та мови, журналісти-переселенці і представники місцевих медіа вже вдруге писали Радіодиктант національної єдності у гостинній затишній локації – Центрі журналістської солідарності Запоріжжя.
Всеукраїнський радіодиктант проводиться з 2000 року і відтоді є одним із найбільших українськомовних флешмобів. Як зазначають його організатори з Українського радіо: «Мета радіодиктанту — об’єднати людей навколо України в усьому світі, а не перевіряти грамотність учасників. Особливо важливо зараз об'єднати всіх наших земляків: тих, хто був змушений покинути свої домівки й виїхати за кордон, тих, хто лишився, попри небезпеку, й тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях».
Прикметно, що у минулому році диктант писали понад півмільйона людей на всіх шести континентах! І з кожним роком кількість охочих долучитись до його написання збільшується!
Атмосфера у нашій локації була дуже затишна й емоційно насичена, а після написання диктанту ми змогли поспілкуватися одне з одним, обмінятися думками щодо його цьогорічного тексту, зокрема, граматики, пунктуації і змісту, за чашкою чаю або кави з традиційними смаколиками. І, звісно, поділитися своїми найпершими враженнями.
- Для мене написання радіодиктанту – це справжнє свято єдності українців у всьому світі, наповнене лише позитивними емоціями, - розповідає журналіст і письменник з нескореного Гуляйполя Іван Кушніренко. - Пишу його же вдруге у дружньому колі колег, котрих прихистив Центр журналістської солідарності, ми тут почуваємо себе як вдома. Для нас, журналістів-переселенців, це дуже важливо. Щодо тексту цьогорічного диктанту – він був щемливим, хоч і трішки складним, але, гадаю, я впорався - і з хвилюванням, і з емоціями, і з розділовими знаками також…»
«Диктант пишу щоосені багато років. Цей час- святий! Немає жодних невідкладних справ, які могли б перешкодити цьому дійству!», - додає журналістка з Енергодара Алла Шамрай. Вона також вже другий рік поспіль долучається до написання радіодиктанту у Центрі журналістської солідарності Запоріжжя. До тимчасової окупації Енергодара Алла писала його з подругами у рідному місті, про це їй нагадують щемливі світлини і занотовані враження у соцмережах, які сьогодні гріють душу і вселяють надію на повернення додому, аби скоріше побачити оте «безсонне вікно із жовтим світлом і рідним теплом».
Людмила Долженко
Фото Юрія Зелінського
