Журналіст-фронтовик зустрівся з колегами

http://jerait.com

В Центрі журналістської солідарності Запоріжжя відбулася зустріч з журналістом, військовослужбовцем Германом Дубініним. В мирний час – відомий радіо і тележурналіст -, після російської агресії на Сході України став артилеристом. Бойовий досвід здобув у 2015-2016 роках в Донбасі, був поранений, повернувся в стрій.  У вільні хвилина продовжував творчу роботу. Його радіоп'єса "Бліндаж", створена за часів АТО, була відзначена на одному з журналістських фестивалів.

Після повернення з АТО Герман Дубінін працював тележурналістом, мріяв продовжити творчу роботу. Але з початком широмасштабної війни росії проти нашої країни знову одягнув військову форму, воює з ворогом на  Запорізькому напрямку.

Про війну Герман говорив стримано, більше - про надію і віру в Перемогу, задля якої хлопці воюють, про  побратимів, про те, як допомагають воїнам  у важких фронтових умовах, під постійними обстрілами, коли в окопах хлюпотить вода по коліно або пробирає до кісток мороз чи пече немилосердно сонце, друзі, волонтери, колишні колеги.

- Я постійно відчував вашу підтримку, - зазначив Герман Дубінін. – Приємно було одержати на журналістське свято Почесну Грамоту від НСЖУ, привітання і продуктовий пакет від Центру журналістської солідарності, допомогу від волонтерів ГО «Запорізькі Берегині», яке очолює Олена Шевчук, моя  колишня колега, відома тележурналістка, а нині не менш відома волонтерка. 

- Найголовніше – ми постійно відчуваємо вашу підтримку, ваше плече, ми знаємо, за що воюємо, кого і що захищаємо, - підкреслив воїн-журналіст. 

У вільні хвилини він продовжує писати. Бо ж справжній журналіст залишається собою навіть зі зброєю в руках. Збирає свій творчий доробок. А що з того вийде – цикл оповідань чи повість, він поки що не замислюється. Зараз головне – Перемога.

До речі, Олена Шевчук теж була на цій зустрічі і пригадала, як привозила хлопцям на передову буржуйку, посуд та ще багато всього необхідного. 

Після зустрічі колеги ще довго не відпускали воїна. Подарували йому власноруч виготовлений оберіг в національних кольорах, фотографувалися на згадку, бажали здоров’я, перемоги і творчої наснаги.

Зустріч була дуже теплою та емоційною. Враженнями про неї  поділилася журналістка-фрілансерка Ольга Боглевська.

- Сьогодні випала нагода обійняти бійця, який прийшов із фронту у коротку відпустку (втім, досить умовну). Ми майже не знайомі особисто. Проте в ці короткі секунди мене охопили така радість, таке піднесення, таке відчуття щастя, тепла й затишку... - Цілий день думаю, на що схожі ці призабуті емоції, і раптом розумію: наче обняла рідного тата.

Бережи боже наших захисників... Вони стоять за нас не тільки на передовій, а й тут, у відносному тилу, ділячись із нами незгасним вогником упевненості й надії.

Валентина Бистрова

Фото Ніни Деркач та Дар’ї Зирянової

http://jerait.com