З Днем Незалежності України!
Шановні колеги! Дорога журналістська спільното!
Від імені Правління та Секретаріату Національної спілки журналістів України та від себе особисто щиро вітаю вас із найбільшим нашим державним святом — Днем Незалежності України.
Вже другий поспіль День Незалежності нам судилося зустрічати в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації. Але війна на наших теренах триває не з 24.02.22 — вона розпочалася ще 2014 року, коли росія категорично відмовилась сприйняти європейський цивілізаційний вибір України, виборений на Майдані кров’ю героїв Небесної Сотні й мужністю мільйонів учасників Революції Гідності. Відтоді українські журналісти стали літописцями війни — спершу неоголошеної, гібридної, а згодом — великої, широкомасштабної.
І сьогодні про що не розповідали б наші колеги, вони розповідають саме про війну. Про війну, яка увірвалась у наш спільний дім, але водночас — і про незламність українців. Про небачену до цього єдність, солідарність і відповідальність наших співвітчизників, які єдиним фронтом протистоять ворогу. Хто — у зоні бойових дій, у лавах українського війська, хто — волонтерить, хто — зміцнює економіку держави, відновлюючи наші міста і села після руйнувань, завданих ворогом, забезпечуючи українців товарами та послугами. А хто невтомно працює у інформаційній сфері.
Важливість незалежної журналістики переоцінити важко. Невипадково перше, що робив ворог, захоплюючи частину наших територій, це накривав їх своєю пропагандою, поширюючи теле- і радіосигнал, завалюючи тимчасово окуповані території своєю друкованою продукцією, створюючи там осередки свого так званого «союзу журналістів». А ще — цілеспрямовано знищуючи українську інформаційну інфраструктуру. І журналісти в таких регіонах були найпершими мішенями агресора.
Ми ні на день не забуваємо про ветерану журналістики з Мелітополя Ірину Левченко, яка з травня цього року разом із чоловіком незаконно позбавлена волі окупантами. Об’єднання зусиль задля звільнення подружжя Левченків — питання, яке Спілка постійно порушує перед усіма нашими міжнародними партнерами. Ми солідарні з полоненим журналістом Дмитром Хилюком, незаконно засудженими Владиславом Єсипенком, Іриною Данилович, Максимом Буткевичем, кримськотатарськими громадянськими журналістами.
Ми шануємо пам’ять усіх медівників, які стали жертвами війни. На превеликий жаль, з початку війни загинули вже понад 70 журналістів, із них 15 кореспондентів, які виконували свій професійний обов’язок у зоні бойових дій. Ми документуємо воєнні злочини росіян у межах масштабної ініціативи «Розстріляна свобода слова» і вимагатимемо, аби на майбутньому трибуналі над путінською росією злочини проти медівників розглядались в окремій секції. Кожен винний у загибелі наших колег має бути суворо покараний — причому як безпосередні керівники та виконавці таких злочинів, так і рашистські пропагандисти, які роздмухували і роздмухують цю війну, ненависть до України та українців. Невипадково завдяки зусиллям НСЖУ членство російської «спілки журналістів» зупинено у Міжнародній федерації журналістів. І пропагандистська обслуга воєнних злочинців і терористів нині не має права голосу на міжнародних журналістських майданчиках.
Жоден українській журналіст сьогодні не може почуватися в безпеці. Всі ми стали воєнними кореспондентами, бійцями інформаційного фронту. Українська журналістика сьогодні — це не просто про новини та історії. Це — про інформаційний спротив окупанту. Про українську інформаційну присутність на прифронтових і деокупованих територіях. Про право українців на достовірну та актуальну інформацію, вільну від фейків та пропагандистських «вкидів». Про наше право на гідність, на вільне життя на своїй, Богом даній землі.
І колеги гідно несуть цю високу місію. Ми пишаємось мужністю журналістів, які продовжують залишатись у професії попри небезпеку, втрату житла, руйнування приміщень редакцій, брак коштів для забезпечення себе та своїх родин. Захоплюємося медійниками, які, крім журналістської праці, беруться й за волонтерську. І особливо горді тими нашими побратимами, які стали до лав Збройних Сил України.
Ми єдині, щоб зберегти Україну. Країну, в якій нам жити і працювати. Країну, яка зустрічає черговий день народження в жахливих умовах війни, але вистоїть, переможе і розквітне — зусиллями кожного з нас.
З Днем Незалежності України, колеги! Журналісти — важливі!
Слава Україні!
З повагою,
Сергій Томіленко,
Голова Національної спілки журналістів України
ПС. За кількасотметрів від офісу Спілки журналістів на Хрещатику зараз стоїть підбита російська техніка. З нетерпінням чекаємо у Києві переможного параду українського війська!
За фото - особлива подяка провідному воєнкору YanDobronosov
Національна спілка журналістів України (НСЖУ)
