Розстріляна свобода слова
В Івано-Франківську відбулася презентація проєкту«Розстріляна свобода слова». Це документальні історії, які фіксують здійснені злочини проти працівників медіа від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Національна спілка журналістів України у партнерстві з шведською неприбутковою організацією «CivilRightsDefenders» створили документальний проєкт, в якому зібрані відеоісторії понад 100 журналістів у форматі:25 відеосюжетів (по 4-6 хвилин); 77 відеосюжетів (7-20 хвилин кожна), заснованих на записаних 77 Skype/Zoom інтерв'ю, інших фото- та відеоматеріалів; 102 текстові матеріали. Герої цих матеріалів – медійникиз усієї країни, які продовжили працювати в інформаційному полі попри всі труднощі.
Також у рамках цьогопроєкту відбулося тривебінари та фотовиставка «Спалахи війни». Надалі проєкт презентують у Запоріжжі та Дніпрі.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, презентуючи в Івано-Франківську проєкт «Розстріляна свобода слова», наголосив: «Ключовим нашим завданням під час збору цих свідчень була справедливість. Ми підтримуємо кожного журналіста, долю якого нівечить окупант, намагаємося допомагати, і водночас – документуємо ці злочини проти свободи слова й передаємо ці дані до правозахисної ініціативи «Трибунал для путіна», Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, іншихміжнародних інституцій. Ми вважаємо, що окремо мають відповідати за воєнні злочини проти журналістів, а пропагандистів мають також розцінювати як воєнних злочинців».
Крім убивств, незаконних затримань і взяття в полон, катувань, тиску на працівників медіа, окупанти свідомо атакують редакції українських ЗМІ, знищують їхнє майно, позбавляють журналістів можливості виконувати свої професійні обов’язки.
Сергій Томіленко нагадав, що Спілка журналістів активно підтримує, в тому числі з залученням коштів іноземних партнерів, відновлення друку місцевої преси на прифронтових і деокупованих територіях.«Ми розуміємо, наскільки важливо давати перевірену інформацію й підтримувати там українське інформаційне поле», – сказав очільник НСЖУ.
Віра Ільїна розповіла, що саме за підтримки Спілки вийшли вже два номери газети «Технополіс».Медійниця із Краматорська працює в одному з найстаріших видань Донеччини. Газета «Технополіс» існує 31 рік. Як розповідає Віра, за цей час було багато злетів та падінь. У 2014 році газета працювала три місяці в окупації, а в липні 2014-го у редакцію прилетів снаряд і все було знищено. «Мені важко згадувати ті кадри. Тоді ми самостійно відновилися. Нам допомагали підприємці, друзі. 2015 року місто знову було під обстрілами. Приміщення редакції залишилося без вікон. Дякуючи Богу, ніхто в місті не постраждав. І в лютому 2023-го Краматорськ теж був сильно обстріляний. І знову постраждала наша редакція, яка майже у повному складірелокована на Прикарпаття. Мені здавалося, що ми дуже важко виживали. Значна частина нашої роботи, а це друкована версія, була знищена. І тоді я почала звертатися за допомогою. Була не дуже добре налаштована, але ту підтримку, що отримала, мене здивувала. Спочатку я познайомилася з Івано-Франківським Центром журналістської солідарності, де проводиться дуже потужна робота. Вже згодом подала грант у ІМІ і нас підтримали технікою. Потім співпрацювали з Інтерньюзом і це дало нам змогу трохи виживати. Ми звернулися до НСЖУ. Сказали, що готові продовжувати друк газети. І нам допомогли. Вже 1 серпня ми випустили газету й почали продавати її в Краматорську. Я повірила у журналістську солідарність і дуже вдячна всім колегам за допомогу», – зазначила Віра Ільїна.
Почесною гостею нашої велелюдної зустріч і була Марія Лі, мама убитого окупантами телеведучогой актора Павла Лі. Марія Василівна розповіла, що Павло активно волонтеривв Ірпені, де й загинув. «Син хотів допомагати і не міг дозволити собі бути осторонь.Я дуже просила, щоб він вибрався звідти, але він сказав: «Мамо, зараз такий момент, коли люди не знають, куди йти та що робити. Я не можу. Приїду, але зараз не можу», – згадує Марія Лі.
Спогадами про роботу знімальної групи «Голос-Інфо» на деокупованих і прифронтових територіях поділився керівник видання Віталій Чорненький. Він також наголосив на важливості діяльності Центру журналістської солідарності, співпрацю з ним.
Другою частиною заходу був круглий стіл на тему «Стійкість локальних медіа в умовах війни». Серед проблем, які порушили на ньому, фінансування медіа. Не оминули й такої гострої проблеми, як знущання Укрпошти над друкованим словом за байдужості влади.
Співдоповідачами на круглому столі були голова НСЖУ Сергій Томіленко і секретар Спілки Віталій Голубєв. Своїми думками з цього приводу поділилися й керівники прикарпатських медіа: Ігор Терлецький (медіацентр «Край»), Андрій Русиняк (ТРК «РАІ»), Іван Гриджук (медіацентр «Народна Воля»), Іван Стефурак (видавництво «Нова Зоря») й інші.
Ігор Терлецький, зокрема наголосив, що випуск газети не має ставати другорядним для редакції. «Газета – це є контент. І вона має ним заробляти. Ми таким принципом керуємося тридцять років. Попри всі негаразди із Укрпоштою ми плануємо продовжувати. Але великою проблемою насправді лишається доставка. Великий відсоток читачів – люди пенсійного віку і забирати пошту самостійно вони не можуть. Таким чином ми справді можемо втратити наших передплатників. Два кіоски, які продавали газети, закрилися. Розносити газети по магазинах, по-перше, нема кому, бо в редакціях не так багато людей, по-друге, економічно це нам нічого не принесе», – зауважив Ігор Терлецький.
«У християн немає бути ворогів, але Укрпошта сама в них записалася, на жаль. Ми є національним виданням, але саме через те, що робить пошта, вона вивели нас на рівень області. Будучи тижневиком, нас перетворили на місячник. Ми розв’язали цю проблему самотужки: маючи в області велику кількість парафій, ми доставляє примірники їм», – додає головний редактор християнської газети Іван Стефурак.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив, що допомоги сьогодні потребують не тільки релоковані медіа, а й ті, що в тилу, оскільки війна зруйнувала економічні підвалини всіх ЗМІ. Також акцентував увагу на проблемі доставки преси читачам.
«Якщо газета не приходить або приходить через два – три тижні, або залишають її в сільраді чи магазині, то тоді виникає фактор: чи захочуть люди оформлювати передплату. Ця ситуація, що виникла із Укрпоштою, може спровокувати відмову читачів від друкованої преси. Ми започаткували «гарячу лінію» з реагування на нинішню ситуацію щодо проблем з поштовою доставкою української преси. Ця лінія йде в доповнення до нашого звернення до уряду, офісу президента, Укрпошти з закликом створити міжвідомчу робочу групу з представників органів влади, пошти, видавців і відпрацювати всі можливі варіанти реагування на цю ситуацію»– розповів голова НСЖУ.
За словами Сергія Томіленка, НСЖУ поки не бачить готовності з боку уряду реагувати на критичну ситуацію, яка склалася з Укрпоштою.
В. Стрільчук
