Воєнні і мирні справи громад Запоріжжя
Про успіхи та проблеми діяльності громад на прифронтових і деокупованих територіях, нові виклики, які постають перед місцевим самоврядуванням під час повномасштабного вторгнення рф в Україну та у післявоєнний період, говорили в Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ.
Гостями Центру і спікерами прес-конференції були голова Запорізького регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Коноваленко, виконавчий директор Тетяна Вощинська і консультанти відділення Олександра Оляліна та Інна Бахтіна. Розмова вийшла тим більш цікавою і плідною, що в ній взяли участь не лише місцеві медійники, а й журналісти-переселенці з прифронтових та окупованих громад – Оріхова, Гуляйполя, Енергодару, Бердянська, Якимівки, тощо. Тож проблеми обговорювалися на прикладах життя і діяльності конкретних територій.
Голова регіонального відділення АМУ, він же – міський голова Пологівівської територіальної громади Юрій Коноваленко, розповів про результати роботи Правління Асоціації міст України, яка нині об’єднує 1031 громада. А отже, враховуючи ще й воєнний стан, її роль в координації роботи і в обміні досвідом та захисті прав місцевого самоврядування значно посилилася.
Важливим завданням залишається визволення з полону керівників і працівників місцевого самоврядування. Відзначимо, що четверо голів громад ще й досі перебувають в полоні у російських загарбників. І серед них – міський голова Дніпрорудненської міської ради Євген Матвєєв, якого з 13 березня не вдається повернути додому. Тож на засіданні правління АМУ було прийняте звернення до Президента України, Уповноваженого ВРУ з прав людини, до СБУ, ГУ Міноборони, ГУ розвідки Міноборони, до Координаційного штабу поводження з військовополоненими, до Об’єднаного Центру з координації пошуків та звільнення незаконно позбавлених волі внаслідок агресії проти України з проханням сприяти поверненню викрадених колег. Найприкріше те, що вони не підпадають під статус військовополонених, їх не вдається обміняти. Складно навіть уявити умови, в яких перебувають ці керівники громад.
- Один з викликів і пріоритетів громад, - як відзначив Юрій Коноваленко, - є сьогодні допомога військовим. - Першочергово, крім забезпечення заробітної плати та утримання установ, ми говоримо про виділення всіх можливих коштів на надання допомоги ЗСУ та теробороні. Навіть громади у зоні бойових дій та тимчасово окуповані намагаються робити все можливе, аби наші хлопці мали необхідне, - підкреслив він. - Щоб ця допомога була більш ефективною, керівники місцевого самоврядування звертаються з проханням до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, привести у відповідність Бюджетний Кодекс, аби мати можливість законним шляхом закуповувати те, що потрібно Збройним Силам України, теробороні, Службі з надзвичайних ситуацій та іншим захисникам.
Спікери разом з журналістами обговорили ще низку важливих проблем, які нині треба вирішувати територіальним громадам. Це – підготовка до опалювального сезону, звідки випливає питання розрахунків за газ. Як відомо, тариф на опалення для населення не піднімався та не буде підніматися, Уряд цього не допустить. Але частина складових тарифу зросла, зокрема, на 40% вартість електроенергії. Великою проблемою стала і заборгованість теплових мереж за газ, яка виникла за рахунок економічно необґрунтованої різниці в тарифах. Тож аналітики АМУ підготували проект Постанови для Уряду з питання компенсації різниці в тарифах. Є надія, що найближчим часом на засідання Уряду вона буде затверджена та громадам буде відшкодовано різницю. Позиція Асоціації міст України полягає в тому, що вартість газу для населення та бюджетних установ повинна залишитися замороженою.
Про порядок фінансування життєдіяльності територіальних громад журналістам розповіла Олександра Оляліна. Вона наголосила на тому, що будь-які які видатки, які здійснюються з бюджетів місцевого самоврядування, проходять попередній контроль Держказначейства та обов'язково відповідають пріоритетним напрямкам.
Журналістів цікавило також питання відбудови на територіях прифронтових та деокупованих громад. Виконавчий директор регіонального відділення АМУ Тетяна Вощинська підкреслила, що вже зараз розпочата серйозна робота по підготовці до відбудови соціальної та житлової структури на цих територіях.
– Ми впевнені в перемозі. Тому вже думаємо про завдання мирного часу. – зазначила вона. - Держава виділила певні кошти, ведеться робота із зарубіжними містами-побратимами, муніципалітетами європейських міст. Вони обіцяють допомогти у відбудові. Розпочинати її громади будуть з шкіл, дитсадків, лікарень, а паралельно жителі громади за рахунок виділених сертифікатів та наданих будівельних матеріалів будуть відновлювати житло. Нині ведеться робота щодо удосконалення порядку надання компенсації для відновлення майна, втраченого внаслідок бойових дій. Відповідні комісії вже створені.
- Всі уявляють, – говорить журналістка Тамара Курочкіна з прифронтового міста Оріхова, - який велетенський обсяг роботи треба буде здійснити у наших громадах. Адже і багато з нас, журналістів-переселенців, залишилося без житла, або з добряче зруйнованим будинками і квартирами. Безумовно, всім буде дуже важко. Але зараз головне – перемога. А потім все відбудуємо, відновимо. Віримо в це всім серцем.
Актуальним на прес-конференції було також питання бомбосховищ. І держава, і громади виявилися неготовими до захисту людей від обстрілів, бомбувань, радіоактивної загрози. Зараз з величезними труднощами доводиться надолужувати згаяний час, будувати та облаштовувати укриття. Держава виділила кошти, їх, на жаль, недостатньо, але, тим більше, кожну копійку треба використати ефективно і швидко. Громади зараз цим займаються.
Ще одне питання, яке турбувало журналістів, - чи відбудеться після війни перерозподіл територій громад, об’єднання деяких з них. Адже чимало сіл зруйновані вщент, і малочисельні з них навряд чи будуть відновлені. Та й не секрет, що деякі громади були створені, виходячи з політичної, а не з економічно доцільності, що забезпечило б їх спроможність. Спікери прес-конференції впевнені, що слід обов’язково провести оптимізацію створених територіальних громад та їх реорганізацію, виходячи виключно з економічних засад. Тоді кожна з них зможе стати спроможною і успішно вирішувати проблеми життєдіяльності і добробуту своїх мешканців, а значить – і України в цілому.
- Саме питання спроможності громад мене найбільш хвилювало, - говорить журналістка Ніна Деркач, яка народилася і виросла в Гуляйполі, добре знає проблеми території. - Бо у нас в районі є приклади: одне село – одна громада. Матеріальна база слабка, працюючих підприємств на території практично немає, а значить - немає податків. Чимало мешканців – пенсіонери. Та й загальна кількість населення не відповідала нормам реформування. Звідки брати кошти на розвиток, на забезпечення життєдіяльності громади? Тож добре, що після війни ми виправимо ці недоліки, і території матимуть змогу стабільно розвиватися.
Валентина Бистрова
Фото Дар’ї Зирянової та Сергія Біжка
