Запорізькі журналісти вимагають доступ до інформації
З нагоди Всесвітнього дня свободи преси, який щорічно відзначається 3 травня, в Запорізькому Центрі журналістської солідарності відбувся круглий стіл - «Свобода преси - основа демократії».
Умовно тема була поділена на три частини. Спікером першої виступив юрист, проректор з правової роботи Класичного приватного університету журналіст Володимир Віхляєв. Він прокоментував Закон України «Про медіа», який визначає правові засади діяльності суб'єктів медіа. Це свого роду кодекс, один із ключових документів, необхідних для подальшого руху України до Євросоюзу та захисту українського інформаційного простору. Він набрав чинності 31 березня нинішнього року. 10 років роботи, п’ять ґрунтовних змін, тисячі поправок так і не вдосконалили цей закон - і врешті решт море критики від журналістів.
Володимир Віхляєв зупинився на основних недоліках і достоїнствах Закону. Зокрема, зазначив він, цей документ важкий для сприйняття журналістами. Тож без допомоги медіаюристів тут не обійтись. До достоїнств Закону варто віднести достатньо детально прописані ризики в роботі медійників на період воєнного стану. Але, на жаль, Закон не орієнтований на мирне майбутнє, яке прийде обов’язково після Перемоги.
Найбільше занепокоєння викликає поширення повноважень Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Законом України «Про медіа» запроваджується нова система стягнень за порушення в роботі. Покаранням може бути як штраф, так і скасування ліцензії чи реєстрації ЗМІ. Перелік повноважень, а їх 62 пункти, цього органу не є виключним. Нацрада може набувати інші повноваження, зазначені в інших законах. І сам процес формування її складу залишається непрозорим та політично заангажованим.
Свої зауваження щодо положень Закону висловили редактори кількох газет. Нацрада є регулятором для всіх он-лайн та друкованих медіа, як було задумано, але саме діяльність газет у цьому документі обійшли стороною і фактично не приділили уваги. Зокрема, очільників газет, серед яких багато журналістів-переселенців, непокоїть одностороннє рішення щодо накладання штрафів та порядок оскарження рішення про санкції. А воєнний журналіст Олександр Павлов зауважив, що Закон України «Про медіа» готувався дуже довго, однак в ньому мало корисного для журналістів. Нагляд та контроль в сфері медіа, згідно з цим законом, при відсутності чітких та цивілізованих критеріїв оцінки порушень, стане найголовнішою проблемою нашого інформаційного простору і бездонним джерелом корупційних скандалів.
Як відомо, під час воєнного стану в Запорізькій області припинили роботу більшість друкованих періодичних видань. Модератор заходу - голова Запорізької обласної організації НСЖУ, співкоординаторка Центру журналістської солідарності Наталія Кузьменко - наголосила на важливості відновлення випуску газет. І ця тема стала наступною в огляді загальної теми на круглому столі.
Завдяки допомозі НСЖУ в Україні вже вийшли з друку 25 місцевих газет, зокрема, оріхівська газета «Трудова слава» та «Червоний промінь» Запорізького району. Заступниця редактора цього видання Тамара Курочкіна та редактор «ЧП» Наталія Стіна розповіли про основні напрямки роботи і проанонсували наступні номери своїх газет.
З початку року періодично виходять спецвипуски газети «МИГ» та розвивається сайт видання. Цьому сприяють виграні редакцією гранти на випуск номерів та ведення і розвиток сайту. За словами генерального директора газети Геннадія Дерибаса, творчий колектив шукає фінансові можливості працювати й надалі.
Випуск Всеукраїнського тижневика «Горожанин-Iнформ» минулого року припинявся тільки на один місяць. Цьогоріч газета виходить регулярно. Директорка видання Любов Стародворська розповіла про зв'язки з підприємствами, які фінансово підтримують газету. Жителі обласного центру цікавляться тижневиком і передплачують його.
Активних читачів має і газета «Запорізький пенсіонер», завдяки чому вдалося відновити передплату, зараз тираж газети становить 8 тисяч екземплярів.
- Переважна більшість публікацій в ній - життєві історії наших читачів, - говорить редактор газети Валерій Фоменко. - Газета стала справжнім помічником пенсіонерів у вирішенні багатьох поточних проблем.
Зростає роль журналістів у викритті воєнних злочинів росії, в умовах масового порушення прав сотен тисяч людей під час цієї жахливої війни журналісти і медіа дають шанс жертвам бути почутими, допомагають притягнути варварів до відповідальності за скоєні злочини. Як правильно фіксувати ці порушення прав людини, щоб це стало свідченням проти рашистів на міжнародному суді після Перемоги? Ця проблема стала третім колом запитань на круглому столі. Значний досвід у висвітленні лиходійств рашистів має воєнний кореспондент Олександр Павлов, який з першого дня війни провів більше 80 репортажів з фронту.
– Часто саме завдяки журналістам серйозні порушення прав людини доводяться до відома громадськості, - каже Олександр, - Ми в змозі допомогти судам отримати важливі докази до притягнення до відповідальності окупантів. Наша робота допомагає захищати права людини і викривати злочини країни-агресорки. Але здобувати інформацію стає все більше важко через існуючі заборони на фронтових територіях. Відношення військових з пресою іноді стають конфліктними.
Немає прямого контакту журналістів і з владою, наприклад, на Запоріжжя міські, і регіональні очільники відмовляються надавати потрібні інформацію представникам ЗМІ. З огляду на це учасники запропонували підписати колективне звернення (можливо, долучити дистанційно тих, хто не зміг прийняти участь у круглому столі, але підтримує пропозиції) запорізьких журналістів. Пунктів поки три:
Посилення солідарності журналістів та медіаспільноти у відстоюванні свободи преси та свободи слова.
Звернення до органів влади всіх рівнів що до покращення взаємодії та надання медіа суспільно важливої інформації.
Пошук ричагів впливу на деяких посадових осіб, які порушують Закони та Конституцію України, міжнародні норми, не виконують своїх службових обов'язків по наданню публічної інформації та перешкоджають журналістській діяльності.
Нина Деркач, Наталія Вадимова. Фото – Олег Косьміна
