І плакали і сміялися, цілувалися і обіймалися, слухали різні історії життя і розповідали свої. А просто були в госпіталі з арт - підтримкою, і черговий раз пройшлися по палатах, підійшли до кожного пораненого і сказали всі ті слова, які щодня промовляють українські жінки в своїх молитвах: «Ми вас любимо! Ви найкращі! Перемога скоро! Слава Україні». Коли ходимо по палатах, намагаємося одягнути найкращий одяг, взуваємо взуття на підборах, щоб хлопцям покращувати настрій, а вони стверджують, що таким чином, ми їх теж лікуємо.
Були не лише в жіночій компанії Запорозьких Берегинь Наталья Зурначиді і Лара Середа, до нас приєднався журналіст, поет, байкар, наш сучасний класик Полян-Пилип Юрик. Бійці просто реготали від його влучних гуморесок про покидька путю з популярної книжки «Плюю на путю».
Ця клята війна об'єднала військових всієї країни. І в одній палаті знаходяться поранені з Гуляйполя, Івано-Франківська, Києва, Тернополя, Дніпра. Що сказати, не дивлячись ні на які поранення у всіх бойовий дух. Назар з Закарпаття в мирному житті підприємець, дружина - стоматолог, має двох донечок. Після лікування міг би вже повертатися додому, але стверджує, що поки ці лярви не підуть геть з нашої землі, буде на фронті! У шпиталі познайомилися зі священиком, який ще в 2014 році одягнув військову форму і пішов захищати Україну!
Кожному військовому дарували і чудові обереги - подаруночки, які з любов'ю створили вихованці і педагоги дитячих колективів Центру творчості - студії декоративного мистецтва "Iris", керівник Аліна Переверзєва і студії художнього в'язання "Візерунок", керівник Ольга Пилипенко. А ще дивовижні обереги - українські серця передала Світлана Федотова. Всі поробки хлопці розбирали з великою швидкістю, просили дати ще, щоб відвести своїм друзям на фронт.
Перемога вже скоро!
Олена Шевчук, журналіст, член Правління ЗОО НСЖУ