Олена Шевчук: «Кожен з нас на своєму фронті»
Хочу розказати про тих неймовірних людей, які з'явилися в моєму житті з початку війни.
24 лютого я навіть не уявляла, які задачі будуть стояти переді мною від Запорізького Військового госпіталю, з якими впоратися самотужки було би неможливо. Та люди, які з'являлися і зараз залишилися в моєму житті, роблять дива.
Отже, про людей, про наших героїв.
25 лютого мені зателефонував Олександр Фортус - заслужений артист України і просто спитав: «Яка потрібна допомога?». З того часу Олександр почав працювати як водій, як людина, яка може вирішити найскладніші питання. Хочу дуже подякувати його батькам Тетяні Фортус і Геннадію Фортусу за те, що виховали не просто чудового актора, а неймовірно патріотичну , гідну людину.
25 лютого в моєму житті з'явилися два брати - Дмитро та Ігор. Їх немає в соціальних мережах. У мирному житті вони працюють на своєму СТО. Але в цей день вони зустрілися зі мною і сказали, що будуть «гризти землю» для того, щоб запорізький госпіталь ні в чому не мав потреби. І у них це виходить! Тепер знаю, що наша дружба буде на все життя!
Потім мені зателефонувала дівчинка Оля і сказала : «Завантажте мене роботою»! В моєму телефоні вона так і записана «Оля допомога». Оля збирає речі, переправляє їх на госпіталь, допомогає військовим, пенсіонерам, має золоте відкрите серце. Знайте про нашу героїню - Ольга Сківська.
Багато разів у мирному житті мені доводилось зустрічатися з Наталею Зурначіді . Красива та стильна пані Наталя очолює в Запоріжжі грецьку громаду. Ми робили з нею програми, ток-шоу, а зараз Наталя виконує сотні справ за день, допомогаючи і госпіталю, і військовим. Що сказати - слава нашим жінкам!
Слава і родині – Сергей Ворона и Антоніна Квітка, вони працюють як великий волонтерський центр. Їм вдячна до неба! І, звичайно, дяка моїм Запорізькім Берегиням , які весь час знаходяться в госпіталі і там допомогають у всьому.
Довелося мені попрацювати "ревізором" у військовому госпіталі. Ну як працювати - шукати «недоліки», бо щодня телефонують мами, дружини, сестри тих хлопців, які перебувають у госпіталі, і ставлять запитання: '"А там всього вистачає? А харчування є? А одяг? А медикаменти?"
Приїхала в госпіталь і відразу відправилась туди, звідки йшли неперевершені аромати - на кухню! А там супчик готується, м'яско тушкується, котлетки з фрикадельками ліпляться, салати ріжуться і вся ця "скатертина - самобранка" працює протягом цілого дня. Тобто, будь-яка людина, що перебуває в госпіталі, може прийти до їдальні в зручний час і смачно поїсти. Щодо смаколиків - то завжди у великій кількості чай, кава, печиво, цукерки.
Що стосується одягу, то цілі кімнати заповнені новою білизною, шкарпетками, кросівками, капцями, спортивними костюмами. Щоб було тепло - великі гори теплих пледів і ковдр.
Щодня до запорізького госпіталю надходить велика кількість медичної гуманітарної допомоги.
Моя маленька радість: у госпіталі потрібно було встановити обладнання для очищення води. І що ви думаєте,- завдячуючи всім вам, гроші зібрали, обладнання закупили і вже ця велика установка монтується! Крім іншого, нам вдалося придбати високочастотний електрохірургічний апарат, два нових генератори, дві нові пральні машини, бойлер тощо.
І трохи про красу. Кожен український військовий - це вже Красень. Але ми прагнемо, щоб вони були неперевершені, тому щодня в госпіталі працюють запорізькі перукарі.
І про настрій. У всіх військових він бойовий! Кажуть, полікуємося - і знову в бій, до перемоги! А ще в госпіталі чекають сюрпризів від Запорізької Обласної Філармонії, але не музичні: уявіть собі, щодня працівники філармонії збираються разом, щоб створити кулінарні шедеври для військових - домашні пиріжки і пироги та інші смаколики.
Кожен з нас на своєму фронті. Разом до перемоги!
ОЛЕНА ШЕВЧУК, член секретаріату ЗОО НСЖУ, голова правління ГО «Запорізькі берегині»
