Гуморесками Пилипа Юрика по ворогу
Представляємо вам актуальні гуморески члена нашої журналістської спільноти, письменника Поляна Пилипа Юрика.
Полян Пилип Юрик – відомий журналіст, працював на Запорізькому обласному радіо, в газетах «Запорозька Січ» та «Запорізька правда», нині - позаштатний кореспондент журналу "Перець. Весела республіка". Член Національної спілки письменників України. Автор 16 поетичних та прозових збірок.
Він - Лауреат премії журналу "Перець" та Міністерства культури України "Автора! Автора!" обласних конкурсів "Весела Січ" у Запоріжжі та Всеукраїнських літературних премій імені Степана Руданського, Степана Олійника і Василя Юхимовича 2012, обласної - імені Петра Ребра. Лауреат обласної журналістської премії імені Андрія Клюненка за висвітлення соціально-економічних тем. Нагороджений Золотою медаллю української журналістики та Почесним Знаком НСЖУ.
Як письменник зустрічається зі школярами, воїнами на передовій і в госпіталях. Заснував і веде в Інтернеті Письменницький портал.
ЩО Б’Є В МАКІТРУ
Казав Пуйло, що всіх нас треба
В дугу зігнути в цюю ж мить,
До праотців послать на небо,
Або в сортирі замочить.
Тепер же Вольдемар-зараза
(Чутки йдуть) нюха нашатир:
Він мочить... мимо унітаза,
Коли відвідує сортир.
Йому пора уже у вирій,
А він продовжує своє:
- Их надо всех мочить в сортире! –
Сеча йому в макітру б’є.
АГРОПОРАДА ФЕРМЕРУ
Із РФ у Сумську область привезли пересувний крематорій, у якому спалюють трупи своїх військовиків, аби не показувати втрати на війні.
(Із інтернетповідомлень)
Як колишній агроном
Засівати ґрунт зерном
Раджу, вдобривши гарненько, -
Кошти тут не економ!
Знай, москаль – це лютий враг,
Але з нього попіл-прах
Стане добривом прекрасним
На замислених полях!
Наша золота земля
Радо прийме москаля –
В будь-якому стані й виді
Жде його свята рілля.
Він – страшний, підступний звір,
Чикатило й бузувір –
Убива жінок і діток,
Бреше, всім наперекір.
Та найкращий перегній
(Скаже кожен гречкосій)
Буде з Путлера-мерзоти,
З його маршалів-повій.
Тож до справи, друже мій!
Зміїв цих стріляй і бий!
Най їх спалює на попіл
Їхній Путлеро́к тупий!
А засмучена земля,
Наші праліси й поля
Хай квітують, буйно родять –
Їх сам Бог благословля!
Пилип ЮРИК
