Тож нині у нашій рубриці короткий коментар Валентини Близнюк, секретарем Коломийського  первинного журналістського осередку, головною редакторкою газети  «Вільний голос».  

Валентина Близнюк, редакторка газети «Вільний голос»:

– У нас ситуація склалася по-своєму. Працювати в редакції залишилась одна людина, тобто, я. Нелегко одній. Проте, інакше ми би не вижили. Ні на податки, ні на утримання приміщення нам би коштів не вистачило. Завдячуючи Національній спілці журналістів України, яка залучила до проєктів і грантів, «Вільний голос» нині існує. Добре, що є люди, які розуміють значення української незалежної преси в Україні. Як вдається працювати?! Працюю і редакторкою, і поштаркою. В 2024-му відмовилася від послуг Укрпошти. Багато читачів приходять у редакцію і забирають газету особисто. Також щочетверга в мене «поштарський» день – розношу газети. Допомагає й те, що у нас є корпоративна передплата. Тобто, передплатили газету цілими колективами і ти приносиш за однією адресою, скажімо, сто чи двісті примірників чергового номера. Водночас, це сприяє і добрій комунікації з людьми. Коли відвідую колективи, організації, установи, сільські ради, які нас підтримують, завжди питаю «що у вас нового?». І так народжується новий матеріал. Так «Вільний голос» намагається вижити.

Незалежні медіа – це теж ознака вільних людей, ознака нашої вірності й нашої свободи. Бажаю колегам успіху. Впевнена, в нас усе буде добре. Якщо ми дотепер не здалися, то ми вже не здамося. Вдячність Національній спілці журналістів України, європейським партнерам, Івано-Франківському Центру журналістської солідарності за допомогу та підтримку. Тримаймося! Разом ми сильніші!

Івано-Франківський Центр журналістської солідарності