Він народився серед диких полів і безкрайнього синього неба. Його дитинство - це бурхлива Десна і постійні спортивні змагання. Така велич і краса не могла не пройти стороною, і зі звичайного і цілеспрямованого хлопчаки виріс чудовий і талановитий спортсмен.Аристотель сказав: «О, спорт – ти світ!» Напевно, це правда. Життя спортсмена – це постійні тренування та змагання, досягнення і титули. Так може проминути й усе життя. Не скажу що сірим, але одноманітним воно так і залишиться. А отже, треба йти далі.
Школа. Там, серед постійних і невгамовних викриків дітлахів і народжується справжнє освоєння того, що ти вмієш, і того, чого можеш досягнути. Життя сповнене перешкод, а отже треба навчитись якщо не уникати їх, то хоча б долати. Тут, в школі, тебе цьому навчать. У тому числі - бути майстром своєї справи.
Частенько, на сім’ю у такому житті зовсім не вистачає часу. Постійні змагання, уроки… Але й на це йому вистачило «сил». Він тепер люблячий чоловік і чуйний батько, а це – найвеличніша радість.
Отже, обертаючись в минуле, я думаю він може побачити те, що не так вже й важко зрозуміти – щастя поруч. Він його відчув, взяв за руку і повів по шляху, що лине у вічностності.
Ілля Лук`яненко