Сьогоднішня розповідь із циклу «Особисто причетні», який завершує Спецпроект ЗОО НСЖУ «Журналісти Запоріжжя – Незалежності України», присвячена одразу двом журналістам – Владиславу Перепаді та Юрію Василенку. На початку 90-х років минулого століття вони були серед фундаторів Запорізької крайової організації Народного руху за перебудову. Різні за віком, органічно доповнювали один одного - досвід і життєву мудрість, розважливість Перепаді підживлювали енергія, ентузіазм і молодий максималізм Василенка. Їх життя і праця були підкорені головній ідеї – боротьбі за Незалежність України.Владислав Іванович Перепадя - відомий на Запоріжжі публіцист, народився в липні 1934 року в м. Олександрія Кіровоградської області. Після закінчення факультету журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка працював в обласній газеті "Закарпатська правда" (м. Ужгород), в багатотиражці на шахті "Садова Хрустальна" в Луганській області, в районній газеті Зноб-Новгородського району на Сумщині, був кореспондентом Одеської газети "Комсомольская искра".
З 1965 року В. І. Перепадя мешкав у Запоріжжі. Працював кореспондентом Запорізького обласного радіо, старшим редактором студії телебачення, вів телевізійні передачі "Панорама". Його публіцистичні статті та нариси про людей публікувалися в республіканських та обласних газетах. З 1973 року – Владислав Перепадя - кореспондент обласної газети "Запорізька правда", завідувач відділу обласної газети "Индустриальное Запорожье", "Запорозька Січ", редактор рекламного видання "Запорожские новости", а з березня 1998 року - оглядач народної газети "Верже".
Починаючи з 90-х років минулого століття і до смерті (помер 16 липня 2009 року) брав активну участь у громадському житті області, встановленні незалежності України. Був делегатом Установчого з'їзду Народного руху України за перебудову (1989 рік). від Запорізької області. Разом з відомим на Запоріжжі журналістом Ю. І. Василенком організовував в області громадську організацію (а згодом – і політичну партію) Народний Рух.
Цього часу на В. І. Перепадю відбувається шалений тиск з боку партійних органів. Його статті і навіть інформації не друкує жодна з обласних газет. Владислав Перепадя активно співробітничає з громадськими організаціями, які безпосередньо ведуть розбудову політичної системи України. Був обраний співголовою громадсько-політичного осередку спілки виборців "За народовладдя", членом обласної ради товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, членом правління міжнародного товариства прав людини.
Юрій Іванович Василенко – теж випускник факультету журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у Мелітопольській районній газеті «Серп і молот», а, переїхавши до Запоріжжя – в обласній газеті «Запорізька правда», в Запорізькому обласному комітеті по телебаченню та радіомовленню, згодом – в газеті «Субота плюс».
Окрім беззаперечного журналістського таланту він мав ще один великий талант - був людиною небайдужою, незалежною, з активною громадянською позицією. Все це і вивело Ю. І. Василенка наприкінці вісімдесятих-початку дев’яностих років минулого століття на вістря демократичного протестного руху на Запоріжжі. Українська мова, українська Незалежність – ці ідеї живили його ще замолоду, боротьбі за них він присвятив багато років.
Спочатку його терпіли, проводили роз’яснювальні бесіди, дійшло і до відкритих гонінь, особливо ж в період становлення і розвитку Народного Руху за перебудову на Запоріжжі, одним з фундаторів, а згодом і керівником якого він став. Бо ж головною ідеєю Руху була суверенна незалежна Україна, про що мріяв, і за що боровся Юрій Василенко - журналіст і громадський діяч.
У 1989 році він – делегат Установчого з’їзду Народного руху України за перебудову. А вже в серпні 1990 року на острові Хортиця запорізькі рухівці за безпосередньої участі тодішнього керівника Запорізької Крайової організації К. Лямцева та Ю. Василенка і сприяння керівництва Всеукраїнського Руху проводять на острові Хортиця велелюдні заходи, присвячені 500-річчю запорізького козацтва, організовують багатотисячну ходу патріотів Запоріжжям, і велику варту на березі Дніпра – яскраві, незабутні і донині наймасовіші акції під проводом Народного Руху за всю його історію.
Організація мітингів, зборів, масових акцій, робота з людьми і журналістська праця органічно поєднувалися в житті Юрія Василенка, робили його наповненим і змістовним. Він по праву займає гідне місце серед тих майстрів пера, хто вніс особистий вагомий вклад в становлення і розвиток Незалежності України, і нині залишається в лавах тих, хто активно сприяє її розбудові.
Валентина Бистрова
На фото: Ю. Василенко (перший праворуч) на Установчому з'їзді Народного Руху України
