Ну що, полегшало на серці? Це добре.
А тепер пробіжись ланами. Зроби це так, ніби після заходу сонця поїдеш геть на чужу землю. Дихай! Будь зараз жадібним на повітря!
Повір у реальність написаного на цьому папері і поринь у дивовижний незбагненний світ. Невже тебе це не приваблює? Чи байдужість оповила душу? У такому разі, друже мій, чекаю тебе завтра на заході сонця на березі сріблястої річки. Гадаю, ти зможеш побороти за ніч цю неістотність
Наталія Гордибакіна
Не бійтесь розкривати перед небом