У практиці адвоката бувають випадки, що нагадують безперервний бій. Нещодавно мені вдалося поставити крапку у тривалому протистоянні одного клієнта з великим системним банком. Це були дві окремі судові справи, два різні підходи банку до стягнення коштів, але один спільний фінал – повна перемога споживача в апеляційному суді.Суть конфлікту: Один сценарій – два позови
Історія почалася з класичного кіберзлочину: шахраї заблокували сім-картку клієнта через віддалений перевипуск і отримали доступ до його мобільного банкінгу. Протягом короткого проміжку часу зловмисники встигли:
1. Спустошити кредитний ліміт на вже існуючих рахунках.
2. Дистанційно відкрити нову віртуальну кредитну картку та миттєво вивести з неї кошти.
Банк, замість розслідування шахрайства, пішов шляхом найменшого опору – подав два окремі позови про стягнення заборгованості, сподіваючись на автоматичне рішення на свою користь.
Позиції Банку: «Ваші паролі – ваша відповідальність»
В обох справах аргументація банку була ідентичною:
- Операції здійснювалися через мобільний додаток із введенням правильних паролів та динамічних кодів підтвердження (OTP).
- Банк наполягав, що клієнт порушив умови договору, не забезпечивши належне зберігання конфіденційних даних.
- Головний закид: клієнт нібито не повідомив банк про втрату контролю над номером телефону до моменту проведення операцій.
Стратегія захисту: 7 секунд, що змінили хід справи
Ми не просто заперечували вимоги, а надали суду беззаперечну хронологію подій, підкріплену доказами:
1. Доказ добросовісності: Ми надали деталізацію дзвінків від мобільного оператора, яка стала ключовим доказом. Вона підтвердила, що клієнт почав телефонувати на гарячу лінію банку вже через кілька хвилин після того, як його сім-картка «згасла».
2. Технічна неспроможність банку: Ми зафіксували 7 вихідних дзвінків на номер підтримки банку, кожен з яких тривав близько 7-8 секунд. Система банку просто «скидала» виклики або залишала клієнта в режимі очікування. Ми довели: клієнт виконав свій обов'язок негайного повідомлення, але банк не забезпечив технічну можливість це повідомлення прийняти.
3. Відсутність волевиявлення: Щодо нової віртуальної картки ми наголосили, що клієнт ніколи не підписував жодних документів на її відкриття. Це була автоматична операція в системі під час хакерської атаки, а отже, між банком і клієнтом не виникло кредитних зобов’язань.
Позиція Апеляційного суду: Правосуддя в деталях
Розглянувши обидві справи, апеляційний суд підтримав наші аргументи, сформулювавши важливі для всієї юридичної спільноти висновки:
- Ризик лежить на банку: За відсутності вини користувача (яку банк не зміг довести), відповідальність за незаконні операції несе саме банк.
- Дзвінок як доказ: Суд визнав спроби дозвону на гарячу лінію належним виконанням обов'язку клієнта щодо повідомлення про втрату платіжного інструменту. Неспроможність банку відповісти на дзвінок не може бути підставою для звинувачення клієнта в бездіяльності.
- Презумпція вини банку в безпеці: Самого факту використання паролів недостатньо для звинувачення клієнта в недбалості. Банк має довести, що саме дії клієнта призвели до витоку інформації, чого в цих справах зроблено не було.
Результат
Обидві постанови апеляційного суду залишили рішення судів першої інстанції без змін: банкові відмовлено у стягненні понад 100 тисяч гривень боргу та відсотків.
Чому це важливо для вас?
Ці кейси – це сигнал усім, хто зіткнувся з кредитним шахрайством. Якщо ви стали жертвою:
- Фіксуйте кожну секунду: зберігайте історію дзвінків, робіть скріншоти повідомлень.
- Не вірте на слово: банк буде переконувати, що ви винні, бо «паролі пройшли». Це не так.
- Шукайте професійну допомогу: у таких справах перемагає не той, хто голосніше кричить, а той, хто надає суду чітку математичну та юридичну модель подій.
Справедливість можлива, якщо за неї боротися професійно.
Автор статті – Віхляєв Володимир Вікторович – адвокат, голова Комітету адвокатської практики та підвищення кваліфікації Ради адвокатів Запорізької області, зовнішній експерт Дослідницької служби Верховної Ради України, експерт Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України, проректор з правової роботи-головний юрисконсульт ректорату, антикорупційний уповноважений, почесний доктор та почесний професор Класичного приватного університету.
Зв’язатись з адвокатом можна за номерами: 066-493-70-03, 097-88-34-1-74 та за електронною адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
